Найдавніший предок людини ходив на двох ногах 7 мільйонів років тому.

Як повідомляє ТСН: Науковці зробили важливий крок у вивченні походження людства, дослідивши рештки істоти Sahelanthropus tchadensis. Нове дослідження кісток підтверджує, що цей вид міг ходити на двох ногах ще 7 мільйонів років тому.

Вчені вважають, що вони визначили час, коли предки людини здійснили важливий еволюційний перехід від чотирикінцівного до двоногого способу пересування. З'ясувалося, що людський родич, який жив в Африці приблизно 7 мільйонів років тому, є найпереконливішим кандидатом на звання найдавнішого предка людства, адже його кісткова структура була пристосована для пересування на двох ногах.

Рештки Sahelanthropus tchadensis були виявлені понад два десятиліття тому у пустелі Чаду, у північно-центральній Африці. Аналіз черепа показав, що він, ймовірно, знаходився над хребтом, що стало важливою підказкою на шляху до прямоходіння. Дослідження кінцівок підтвердило, що цей вид дійсно міг пересуватися на двох ногах, оскільки у кістках було виявлено ознаки, характерні лише для двоногих істот.

Людиноподібна істота нагадувала сучасних шимпанзе та бонобо

«Наш аналіз цих скам’янілостей надає прямі докази того, що Sahelanthropus міг ходити на двох ногах, демонструючи, що двоногість з’явилася дуже рано в нашій еволюційній лінії й походить від предка, який за зовнішністю найбільше нагадував сучасних шимпанзе та бонобо»,

Дослідники зафіксували у скам’янілих рештках так званий стегновий горбок — анатомічну особливість, важливу для прямоходіння. До цієї ділянки кріпиться клубово-стегнова зв’язка, що забезпечує стабільність тіла під час стояння і ходьби.

Дослідження також виявило «природний скрут» у стегновій кістці, що допомагає правильно спрямовувати ноги вперед. Тривимірний аналіз показав наявність сідничних м’язів, схожих на ті, що мали наші ранні предки, які необхідні для стабільності тазу під час фізичної активності.

Цей давній вид володів здатністю до прямоходіння

Науковці вважають, що нові дані підтверджують здатність Sahelanthropus до прямоходіння.

«Sahelanthropus фактично був двоногою людиноподібною мавпою з мозком розміром приблизно як у шимпанзе і, ймовірно, значну частину часу проводив на деревах у пошуках їжі та безпеки. Попри поверхневу схожість із мавпами, Sahelanthropus був пристосований до двоногої пози та пересування по землі»,

Це відкриття дає підстави вважати Sahelanthropus найдавнішим відомим представником людської еволюції після її розходження з шимпанзе. Адже люди та мавпи розійшлися еволюційно приблизно 8—19 мільйонів років тому, що свідчить про швидку адаптацію прямоходіння у ранніх предків.

Команда дослідників порівняла знайдені рештки з кістками інших ранніх гомінінів і сучасних людиноподібних мавп, виявивши, що Sahelanthropus мав довгу стегнову кістку у порівнянні з передпліччям, що свідчить про його здатність до двоногого пересування.

Двоногість – «ключова адаптація»

У статті, опублікованій у журналі Science Advances, вчені підкреслили, що двоногість є «ключовою адаптацією», яка відрізняє гомінінів від сучасних і викопних мавп.

«Sahelanthropus інтерпретується тут як ранній африканський гомінін людиноподібного типу, який демонструє одні з найперших адаптацій до двоногості»,

Вчені вважають, що становлення прямоходіння стало «процесом, а не подією», що підкреслює можливість одночасного пересування на двох ногах і вміння підійматися по деревах.

Сумніви вчених щодо Sahelanthropus

Проте деякі вчені висловлювали сумніви щодо того, чи є Sahelanthropus прямим предком людини. Професор антропології Мічиганського університету Мілфорд Волпофф зазначав, що

«Sahelanthropus не належить до прямої еволюційної лінії, яка веде до людини».

Еволюція людства є складним процесом, в якому брали участь різні види гомінінів. Серед них Homo sapiens залишився єдиним вижившим. Дослідження Ardipithecus ramidus, Homo georgicus та нові знахідки з Китаю підтверджують, що шлях до сучасної людини не був прямим – дебати про ранні форми предків продовжуються.