Рідні майже рік не втрачали надії на його повернення. Згадаймо Миколу Бабичука .

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Миколу Бабичука.

20 січня 2025 року результати ДНК-експертизи підтвердили смерть воїна Миколи Бабичука. Про це повідомила Гощанська селищна рада. 

Микола народився 20 травня 1987 року у селі Андрусіїв у родині Валерія та Валентини Бабичуків. Зростав разом із братом Олександром. Після закінчення Андрусіївської школи вступив до Соснівського професійного училища, де здобув професію столяра.

Завдяки своїм золотим рукам він майстерно виконував різні роботи. У мирному житті працював будівельником, займаючись ремонтними роботами та створюючи затишок у домівках людей. У вільний час Микола захоплювався риболовлею та любив тварин.

З початком повномасштабного російського вторгнення Микола став на захист України від окупанта. Він служив кулеметником у Національній гвардії.

Микола Бабичук завжди залишався поруч із побратимами, користуючись великою повагою серед військовослужбовців. Як солдат, чітко й відповідально виконував усі накази командирів.

«Він мріяв про мирне життя, але віддав його заради всіх нас», – написали у Гощанській селищній раді.

24 січня 2024 року у районі населеного пункту Авдіївка під час бойового зіткнення Микола зник безвісти. Його рідні й близькі довгий час вірили, що він повернеться. Та 20 січня 2025 року результати ДНК-експертизи підтвердили смерть воїна. 

Миколу Валерійовича Бабичука поховали 23 січня 2025 року на кладовищі рідного села Андрусіїв. З пошаною до героя пролунали Державний гімн України та військовий салют, що супроводжували мить прощання. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.