Сліди великого зла: карибський острів з моторошною історією притягує туристів з усього світу.

У Карибському морі розташовується багато красивих островів, кожен з яких має свою цікаву історію. Один з таких островів - Кюрасао.

Але небагато хто знає, що поряд з Кюрасао знаходиться його "злий брат" - Малий Кюрасао. Цей острів має дуже малі розміри - трохи більше 2 км у довжину і декілька сотень метрів у ширину. Здалеку він може здатися ще одним тропічним раєм з білосніжними пляжами. Але його жахлива історія виявляється, як тільки ви наближаєтесь до його берега.

Малий Кюрасао, так само як і великий острів Кюрасао, належить Нідерландам. На острові немає постійного населення, але сюди часто приїжджають туристи, зокрема ті, хто цікавиться історією. Деяких приваблюють пляжі, а інших залучають сліди великого зла, що "прикрашають" Малий Кюрасао.

Історія острову

У 17-му столітті Малий Кюрасао був карантинною зоною для рабів, яких везла голландська Вест-Індська компанія з Африки до Америки. Рабів, які захворіли під час подорожі, привозили на Малий Кюрасао, поки вони не одужали або не померли. У південній частині острова досі можна побачити старі могили, що нагадують про найтемнішу добу в його історії.

Навколо острова також лежать уламки розбитих кораблів, серед яких суперяхта, що зазнала аварії тут у 1960-х роках, і нафтовий танкер, що сів на мілину у 1980-х роках.

Малий Кюрасао майже не має рослинності, яку знищили кози, привезені в 17 столітті. З тих пір природна зелень не змогла відновитися.

Хоча туристи часто здійснюють одноденні поїздки на Малий Кюрасао, тут немає багато зручностей для відпочинку, окрім рибальських хатин для ночівлі рибалок і старого непрацюючого маяка, побудованого багато років тому.

Проте зло все ще присутнє на Малому Кюрасао. Державна адміністрація, що керує заморськими територіями Нідерландів, попереджає про ризик зустрічі з контрабандистами-наркоторговцями на цьому острові.

Таємниче місто Лонг'їр

Місто Лонг'їр розташоване на архіпелазі Шпіцберген, що розташований між Норвегією і Північним Полюсом. Це найбільше населене місце і адміністративний центр провінції Свальбард у Норвегії. Тут проживає понад тисячу людей, яким заборонено вмирати і народжувати.

Взимку ніч може тривати до чотирьох місяців через географічне розташування міста. Люди живуть в цьому регіоні 155 днів без природного освітлення. Також на острові заборонено вмирати і народжувати дітей. Щороку столицю Шпіцбергена відвідують багато туристів.