Онопенко Василий
Дата народження: 10.04.1949
Місце народження. Освіта. Народився у селі Великі Крушлинці Вінницької області в кріпосницькій сім'ї. У 1969 році закінчив Львівський електротехнікум зв'язку, у 1975-му - Харківський юридичний інститут за спеціальністю правознавство. Кандидат юридичних наук (1994).
Кар'єра. 1969-1971рр. - служба в армії.
1975 рік - стажер Вінницького і Литинського районних народних судів.
1976 рік - народний суддя, голова Литинського районного народного суду Вінницької області.
1981-1985 рр. - заступник голови Чернівецького обласного суду.
1985-1991 рр. - суддя цивільної колегії Верховного суду УРСР.
1991 рік - заступник міністра юстиції України з питань законодавства. З листопада 1991 по серпень 1995 рр. - міністр юстиції в п'яти Кабмінах поспіль (у тому числі в уряді Леоніда Кучми, Єфіма Зв'ягільського, Євгена Марчука).
1998-2002 рр. - народний депутат України III скликання від СДПУ(о). Член фракції 'об'єднаних есдеків' з травня до червня 1998р, потім член групи Незалежні, член фракції Батьківщина Юлії Тимошенко. Глава підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства України і узгодження його з міжнародним правом комітету ВР з питань правової реформи.
2002-2006 рр. - депутат Верховної Ради IV скликання від Блоку Юлії Тимошенко, голова комітету ВР з питань правової політики.
З жовтня 2002 року - 2016 - суддя Верховного суду України.
З травня по жовтень 2006 року - народний депутат України V скликання від БЮТ, член комітету ВР з питань правосуддя.
З вересня 2006 року - голова Верховного суду України.
У 1994-1995 роках Онопенко очолював Партію прав людини. У 1996-1998 роках був головою Соціал-демократичної партії України.
У 1998-му, після розколу СДПУ на СДПУ(о), головою якої став Віктор Медведчук, і УСДП (Українську соціал-демократичну партію) очолив останню.
У 2006 році, після призначення Онопенка головою Верховного суду, головою УСДП став його зять Євген Корнийчук - на той момент керівник юридичної компанії Магістр і Партнери, нардеп-бютівець, а пізніше - перший заступник міністра юстиції Миколи Онищука (до березня 2010 року).
Восени 2011 року залишив посаду голови ВСУ у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Зараз - старший партнер у юридичній фірмі 'Онопенко і Партнери'.
Робота на громадських засадах. З 2006 року - член Вищої ради правосуддя за посадою. Член Ради з питань реформування судової системи України (з 2004-го). Член Національної комісії зі зміцнення демократії та здійснення правової верховенства (з 2005-го).
Наукова діяльність. Автор понад 70 наукових праць, книги 'Знаю як' (1998).
Нагороди. Заслужений юрист України (2005).
Сімейні зв'язки. Дружина Лариса Георгіївна (педагог), дочки Ірина і Лада. Брат - Петро Онопенко, з лютого 2008 по січень 2011 року займав посаду заступника голови Держмитслужби України.
08.04.2022 р.