Астрономи вперше зафіксували народження наднової: унікальні кадри вибуху.

Як повідомляє Korrespondent.net: Астрономи вперше в історії зуміли зафіксувати перші миті вибуху наднової, включно з моментом, коли ударна Хвиля пробивається через поверхню умираючої зорі. Раніше вчені лише моделювали ці події, адже початкова фаза триває всього кілька годин і фактично була недоступна для спостереження. Важливу роль у цьому вустіграла оперативність Європейської південної обсерваторії (ESO), яка скасувала всі заплановані роботи одразу після виявлення наднової та передала свій найпотужніший телескоп команді дослідників у Чилі.

Виявлення наднової

Наднову SN 2024ggi виявили 10 квітня 2024 року в галактиці NGC 3621, що розташована приблизно за 22 мільйони світлових років від Землі. Це вибух червоного надгіганта з масою 12-15 сонячних мас і радіусом, що у 500 разів перевищує сонячний. Цей сценарій відображає загальний процес смерті масивних зір. Вчені подали заявку на термінові спостереження вже в перші години після відкриття, і менш ніж через 12 годин отримали дозвіл.

11 квітня, всього через 26 годин після відкриття, об’єкт спостерігали за допомогою телескопа VLT; це дало можливість зафіксувати унікальний момент – початковий прорив ударної хвилі крізь оболонку зорі. Після цього наднова швидко перетворилася на непрозору кулю плазми, де початкові деталі вже не зберігаються.

Методи дослідження

Для аналізу використовували спектральну поляриметрію інструмента FORS2, єдиного в Південній півкулі, здатного на такі вимірювання. Ця техніка дозволяє визначити форму вибуху: у сферичних об’єктах поляризація світла компенсується, а її наявність свідчить про асиметрію процесу.

Дослідження допомогло не лише зафіксувати прорив ударної хвилі, а й визначити геометрію вибуху. Виявилося, що початковий імпульс не був сферичним, а мав форму оливки — витягнутою і дещо стиснутою, що змінювалася під час взаємодії викинутої зоряної речовини з оточенням. Вибух при цьому зберігав чітку осьову симетрію.

Отримані результати свідчать про універсальний фізичний механізм, характерний для багатьох масивних зір: колапс ядра, відскок ударної хвилі та її поширення за певною осьовою схемою. Це нове спостереження спростовує частину попередніх моделей і уточнює інші, надаючи можливість вперше підтвердити реальну картину, а не лише теоретичні розрахунки.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що комета 3I/ATLAS здивувала вчених: її яскравість зросла у два рази швидше.

Потужний спалах на Сонці: NASA врятувало на МКС російських астронавтів

Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали.

Це відкриття має важливе значення для астрономії, оскільки дозволяє отримати нові дані про етапи смерті зір і фізичні процеси, що відбуваються під час таких вибухів. Зрозумівши ці механізми, ми зможемо більше дізнатися про динаміку масивних зір та вплив їх вибухів на навколишнє середовище.