Активний учасник Революції Гідності та онук політв'язнів. Згадаймо Левка Кмітя.

Кожного дня о 9 ранку українці вшановують пам'ять всіх загиблих в російсько-українській війні. Сьогодні згадаємо Левка Кмітя, на позивний Ельф.

 Життя українського захисника Левка Кмітя було припинене 27 лютого 2024 року. Цю інформацію повідомила Львівська міська рада.  

Левко Кміт народився 18 лютого 1990 року в Львові в патріотичній сім'ї. Ще змалку його батьки та дідусь з бабусею, які були колишніми політв'язнями, привчали його любити Україну.

Він навчався в Середній загальноосвітній школі №34 імені Маркіяна Шашкевича і був активним учасником Національної скаутської організації України "Станиця Рудно Пласт". Потім він отримав професійно-технічну освіту у Львівському фаховому коледжі харчових технологій та бізнесу Національного університету харчових технологій.

Після закінчення навчання Левко працював у різних сферах і на останніх роках був оператором машинної вишивки на приватному підприємстві. За словами його родини, він був справедливий, любив правду і не терпів брехні. Він був ніжним і добрим, легко запалювався на несправедливість. Він також любив співати і захоплювався театром, літературою, історією і філософією Григорія Сковороди. Він віддавав свій вільний час родині.

Левко був активним учасником Революції Гідності. Після початку російської агресії не вагаючись, він приєднався до 61-ї окремої механізованої Степової бригади 11-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Він отримав звання "молодший сержант" під час військової служби.

Поховання воїна відбулося в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після загальноміської церемонії прощання на площі Ринок Левка поховали на Личаківському кладовищі в Львові.  

Батьки, брат і сестра залишилися без Левка Кмітя.  

Главком приєднується до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять всіх українців, які загинули в боротьбі за нашу Батьківщину. Ми пам'ятаємо тих, хто загинув від рук російських загарбників, і запалюємо свічки пам'яті, схиляємо голови в скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, щоб вшанувати світлу пам'ять громадян України, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави: всіх військових, цивільних і дітей, всіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.