«Бояться та хрестяться». Ветеран, що втратив обидві ноги, розказав, як суспільство приймає людей з протезами.

Ставлення до ветерана-інваліда без ніг

Ветеран війни Сергій Копищик розповів, що оточення має різне ставлення до нього, враховуючи його інвалідність. В основному, емоційні реакції спостерігаються серед старших людей. Вони хрестяться й моляться, коли бачать ветерана, що нервує Копищика.

«Часто люди старшого покоління, особливо бабусі, хрестяться й моляться, як бачать мене. Я не розумію цієї реакції», - розповів Копищик.

Одного разу, у кафе Копищик зустрів бабусю з внуками, і одна з дівчинок постійно звертала на нього увагу. Ветерану не сподобалося, коли бабуся забирала дівчинку, якщо та хоче подивитися на його протези. Він навіть показав, як рухається з їх допомогою. Копищик не проти дитячої цікавості.

«Я приємно здивований, коли батьки з дітьми підходять на вулиці і запитують, чи можна дитині побачити протези. Цю цікавість я можу розуміти», - зазначив Копищик.

Ветеран погоджується, що завжди будуть люди, які зневажатимуть ветеранів. Він вважає, що сваритися з ними немає сенсу, а краще зосередитися на просвітництві та поясненні громаді, що ветерани заслуговують на повагу.

26-річний Копищик після поранення повернувся на роботу, але на менш тяжку посаду. Він також вимагав від влади підтримки та визнання прав ветеранів.