Боровся із окупантами на Донеччині та Луганщині. Згадаймо Ігоря Возного.

Боротьба з окупантами на Донеччині та Луганщині. Ігор Возний
Боротьба з окупантами на Донеччині та Луганщині. Ігор Возний

Щодня о 9 ранку, українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні ми згадаємо про Ігоря Возного.

Ігор Возний був воїном 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Він загинув на фронті 7 січня 2023 року і його смерть повідомила Львівська міська рада. Його позивний був Турист.

Ігор Возний народився 31 грудня 1981 року у селі Черче Івано-Франківської області. Він закінчив Черченську спеціальну школу Івано-Франківської обласної ради у 1999 році і пізніше вступив до Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука".

Після закінчення навчання, Ігор проходив строкову військову службу у Львові, в складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Після цього він працював менеджером з продажу.

Рідні Ігоря Возного згадують його як люблячого батька, сина та турботливого чоловіка. Він завжди став сім'ю на перше місце. Ігор був гарним господарем, вірним другом, відповідальним, чесним, сміливим та справедливим. Всім своїм обіцянкам він завжди вірно виконував. У вільний час він любив рибалити - повідомила Львівська міська рада.

Після розгортання повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Ігор повернувся до своєї бригади - 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він сміливо воював з російськими загарбниками на Донеччині та Луганщині.

Ігор Возний залишив за собою батьків, дружину, сина та двох братів з родинами.

Похорон Ігоря Возного відбувся 28 січня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, його поховали на Личаківському кладовищі.

У нашому головнокомандуванні також провів хвилину мовчання. Ми пам'ятаємо всіх українців, які загинули у війні за нашу Батьківщину. Ми згадуємо тих, хто загинув від рук російських загарбників, і запалюємо свічки пам'яті. Ми схиляємо голови в скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали своє життя за свободу і незалежність нашої держави. Ми пам'ятаємо усіх військових, цивільних та дітей, хто загинув, борючись з російськими окупантами та через напад ворожих військ на українські міста та села.


Читайте також

Реклама