Перуанський рибалка живе з азотними бульбашками під шкірою: унікальний випадок хвороби.

Як повідомляє ТСН: Перуанський рибалка-водолаз вже більше десяти років живе з наслідками рідкісної форми декомпресійної хвороби. У його організмі утворилися великі «кишені» з азотом, які медики досі не можуть повністю усунути.

Травма та її наслідки

Алехандро «Віллі» Рамос Мартінес отримав травму у 2013 році, коли занурився на глибину понад 30 метрів біля узбережжя Піско. Під час збору морепродуктів човен пролетів поруч і відірвав його кисневий шланг, що змусило Віллі терміново спливти на поверхню. Це викликало різкий перепад тиску та масове утворення азотних бульбашок у його руках і грудях.

Медична допомога

Унікальність випадку стала відома вже у 2017 році, коли лікарі змогли зменшити приблизно третину небезпечних бульбашок за допомогою барокамери. Спочатку вони сподівалися на подальше відновлення, але навіть через вісім років стан залишився без суттєвих змін: азотні утворення закріпилися в м’язах та органах, що робить хірургічне втручання надто небезпечним.

Унікальні зміни в організмі

Цей випадок незвичний, адже декомпресійна хвороба зазвичай проявляється болем, ураженням суглобів або нервової системи, а в найтяжчих випадках може призвести до паралічу чи смерті. Однак такі крайні деформації, як у Мартінеса, раніше не фіксувалися: його біцепси збільшилися до вражаючих 62 і 72 сантиметрів в обхваті.

«Мене врятувало диво. Я дякую Богові, що, хоч я і деформований, але живий», — розповів Віллі в інтерв’ю BBC.

Віллі зізнається, що колись відчував депресію через реакцію оточуючих, але зміг подолати цей стан. Незважаючи на всі труднощі, рибалка мріє повернутися до дайвінгу:

«Я скучив за дайвінгом. Це була не лише робота, а й захоплення. Можливо, я занурювався надто глибоко, бо не боявся. Але море треба поважати».

Історія Алехандро Рамоса Мартінеса — це приклад незламної волі та людської сили. Незважаючи на фізичні труднощі, він продовжує боротися з наслідками травми та мріє повернутися до улюбленого заняття, від якого отримував справжню насолоду. Цей випадок привертає увагу до ризиків, з якими стикаються професійні дайвери, і викликає зацікавленість медиків у дослідженні таких рідкісних проявів декомпресійної хвороби.