30 років «Юному орлу»: як пісня зробила Михайла Поплавського легендою.

30 років «Співаючий ректор»: як народжувався «Юний орел»

Як повідомляє ТСН: Піар-проєкт «Співаючий ректор» святкує свій тридцятирічний ювілей. За словами Григорія Решетніка, пісня «Юний орел» стала однією з найулюбленіших в Україні та давно асоціюється з Михайлом Поплавським.

Поплавський пригадує, що ця пісня з'явилася після низки судових розглядів, коли його повернули на посаду ректора завдяки активній підтримці студентів. Команда наполягла на тому, щоб він вийшов на сцену та заспівав, щоб популяризувати маловідомий Київський державний інститут культури.

«Було непросто увійти в образ «Юного орла», але ще важче – вийти з нього. Сьогодні Поплавського називають «найкращим співаком серед ректорів і найкращим ректором серед співаків».

Він підкреслює, що його основне завдання – підготовка професіоналів у соціально-культурній сфері. «Спочатку йде культура, а потім політика. Культура формує особистість, зміцнює суспільство та державу, передаючи цінності й традиції. Це інструмент м’якої дипломатії, який створює позитивний імідж України у світі», – зазначає він.

Поплавський вважає, що секрет його успіху – у рішучості та швидкості впровадження ідей. Якщо виникає нова ідея, команда має почати над нею працювати за п'ять хвилин, а не відкладати на кілька років. «Хто зволікає, той сходить із дороги історії», – говорить ректор.

Пісенні проєкти та розвиток українського контенту

Поплавський зізнається, що його кар'єра побудована на інтуїції. Прищеплена з дитинства любов до української музики надихала його виконувати лише українські пісні, коли це ще не було популярним, а також створювати масштабні національні проєкти, називаючи себе популяризатором української пісні.

«Коли ми розпочинали «Крок до зірок», дитячі пісні українською мовою практично не існували – все було російською. Ми поставили дві умови: співати українською та наживо. Їздили з відбірковими турами всій країною – співали українською у Донбасі, Криму, на сході та заході України. Поети, композитори, аранжувальники – всі «ожили», почали створювати українські дитячі пісні. Нині ми готуємо збірку дитячих пісень, якої досі не було в Україні. Я вважаю, що маю її профінансувати, створити й подарувати дітям».

Успіх дитячого проєкту став основою для нового великого проєкту для дорослих виконавців. Так, з’явився масштабний проект «Українська пісня року». Поплавському довелося виграти суди проти російських медійних структур, щоб витіснити їх аналоги з українського ефіру. Він запатентував назву «Українська пісня року» як торговельну марку. Цей національний музичний проект вже понад 20 років об'єднує артистів різних поколінь та нагороджує їх у номінаціях «Легенда», «Гордість» і «Надія української пісні». Після перемоги України планується спільний проект із Павлом Зібровим — церемонія нагородження, що проходитиме під гаслом «Пісні, обпалені війною».

Гроші, патенти та фінансування проєктів

Феномен Поплавського, за словами Григорія Решетніка, у тому, що він не чекав на підтримку з боку держави, а створював її сам.

«Треба мати мізки, щоб заробити гроші, а потім інвестувати їх», – стверджує Михайло Михайлович.

Поплавський зазначає, що заробляв і вкладав у важливі національні проєкти, такі як «Крок до зірок», «Українська пісня року» та інші. Згодом він перетворив своє ім’я на торговельну марку: «У мене запатентовано ПММ, «Юний орел» та понад 50 торговельних марок». Це дозволяє йому отримувати роялті як пасивний дохід.

Секрет молодості: генетика, улюблена професія і «чоловіча сила»

Михайло Поплавський пояснює свій секрет молодості так: 50% – генетика, 25% – здоровий спосіб життя, 25% – улюблена професія.

Щоранку він вживає три яйця всмятку, а раз на тиждень смакує «шок-делікатес» – бичачі яйця, які називає «чоловічою силою». «Не знаю, допомагає чи ні, але я вірю в це. Головне – вірити. А віра – це магія»,– стверджує Поплавський.

Студент – "свята людина” і головна фігура університету

Своє 33-річне ректорство Поплавський пояснює тим, що має любов до студентів. Філософія університету полягає в тому, що «студент – центральна і головна фігура університету. Без студентів немає професорів. На студентах тримається університет».

Кожен студент може зайти до ректора будь-якого дня, коли завгодно – немає графіків прийому, лише відкриті двері.

Михайло Поплавський підкреслює, що ніколи не підтримував жодну політичну силу. Навіть коли В’ячеслав Чорновіл запрошував його до Народного руху, він відповів: «Я не можу бути ректором однієї політичної сили. У мене студенти – святі люди, незалежно від того, хто їхні батьки та з якої вони партії». На це Чорновіл сказав: «Ви мудрий чоловік». Поплавський додає: «Помічурінськи студентську любов та повагу привити не можна».

Університет майбутнього: диджитал, ШІ та мільйони підписників

Головний проєкт життя Михайла Поплавського – Національний університет культури і мистецтв.

«Мені хочеться залишити після себе добрий слід на землі. Своїх «поплавків», які завжди будуть на плаву. Сьогодні університет тримається на особистостях, на майстрах курсів, на тих, хто вже зробив свою успішну кар'єру. Завдання кожного викладача-майстра – влюбити в себе студентів й закохати їх у професію. Ми максимально робимо все, щоб діти були щасливі».

Команда активно впроваджує цифрові технології: у Михайла Поплавського понад 10 мільйонів підписників у соцмережах. Він запровадив штучний інтелект у навчальний процес, відкривши Лабораторії ШІ: «Сьогодні університет проводить рекламну кампанію через соціальні мережі. Ми перші серед усіх закладів вищої освіти України. Соціальні мережі – це майбутнє, це медіабізнес. Ми першими створили й запатентували «Університет у смартфоні». Лабораторії ШІ дають студентам та викладачам доступ до новітніх технологій. Не потрібно боятися ШІ – він має допомагати в навчальному процесі та професійному формуванні студентів».

Книжки, нові пісні та прощальний концерт

На завершення, Поплавський зазначив, що готується передати управління університетом молодій команді, а сам планує стати головою наглядової ради.

«Я живу онуками сьогодні: найстаршому Єгорові 10 років, Олексію – 2 роки, а наймолодшому Мирону – 1 рік. Всі хлопці. Рід Поплавського продовжується. Це дуже важливо для кожного чоловіка».

Щодо творчих планів, він анонсував випуск книжки «Національні проєкти», яка охоплює історичні ініціативи, такі як Всеукраїнський конкурс «Крок до зірок», «Наша пісня» та Телемарафон української пісні «Пісня об’єднує нас», що потрапив до Книги рекордів Гіннеса, разом із концертними програмами.

Поплавський записує нові хіти до Прощального концерту:«Нова пісня має просту назву – «Хочу купити молодість». Щастя – це наша молодість, наш оптимізм і те, чим ми живемо. Ця пісня – філософія життя. Усі хочуть бути молодими, красивими, симпатичними, коханими. Роки летять. Життя триває. Живіть на повну, живіть на всі сотні, не звертайте уваги на те, хто й що про вас думає чи говорить, адже життя дане нам одне, і прожити його треба у стилі фанк».

 

«Я мрію, щоб в Україні було модно бути українцем. Мрію, щоб було модно навчатися в українських університетах. Тримаймо разом українську хвилю. Україна – понад усе!»

Поплавський протягом своєї кар'єри став символом не тільки музичної культури, а й успішного менеджменту у сфері освіти та розваг. Його ініціативи з популяризації української пісні та розвитку молодіжної культури залишаються важливими для сучасного українського суспільства. Завдяки його зусиллям, багатьом українським талантам вдалося досягти успіху на сцені та за її межами. У майбутньому варто спостерігати за новими проєктами і ініціативами, які можуть виникнути в рамках його діяльності.