Українська розвідка розкрила секрет нового російського дрона з ПЗРК «Верба».

Як повідомляє ТСН: Українська розвідка розкрила цікаві деталі про модифікований російський дрон «Герань-2», який тепер здатен проводити атаки на літаки та вертольоти за допомогою вбудованого ПЗРК «Верба». При цьому дрон зберігає основну бойову частину для ударів по наземних цілях.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.

Військова розвідка також опублікувала на порталі War&Sanctions інтерактивну схему електронних компонентів безпілотника «Герань-2» серії «Е», що оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом «Верба».

Характеристики дрона «Герань-2» серії «Е»

Ця версія російського дрона передбачає повністю ручне управління оператором у режимі реального часу. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, розміщена в носовій частині дрона, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 з КНР.

Оператор активує два сервоприводи після виявлення цілі. Перший привод впливає на хімічну акумуляторну батарею та балон з азотом для охолодження головки самонаведення ПЗРК. Другий сервопривід відкриває захисну кришку після досягнення необхідної температури головки самонаведення. Спусковий механізм ракети постійно утримується нажатим за допомогою кабельних стяжок, що гарантує автоматичний запуск після захоплення цілі.

Чим відрізняється «Герань-2» з ПЗРК від дрона з ракетою Р-60?

Головна відмінність цієї версії полягає в тому, що безпілотник має повноцінну бойову частину. На дослідженій моделі встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-50М.

Таким чином, навіть після запуску зенітної ракети дрон зберігає можливість виконувати свої основні завдання. Наведення на ціль може здійснюватися як автоматично, так і вручну оператором.

Компоненти дрона «Герань-2» з ПЗРК

Система бортових блоків є типовою для таких дронів і складається з:

• польотного контролера,

• інерціальної навігаційної системи,

• 12-канальної «Комети»,

• трекера на базі мікрокомп’ютера Raspberry,

• 3G/4G-модемів та інших компонентів.

В інерціальній навігаційній системі вперше використовується новий шестиосьовий інерціальний модуль SCH1633-D0I від японської компанії Murata. У 2024 році цей модуль був представлений як інноваційне рішення для автомобільного сектору, зокрема для автономних систем управління.

Інша електронна компонентна база походить зі США, КНР, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії. Перелік використаних компонентів з маркуванням та фотодокументацією опублікований на порталі War&Sanctions.

На початку 2026 року ГУР зафіксувало використання нового реактивного дрона «Герань-5», довжина якого складає 6 м, а розмах крил – 5,5 м. Нова модифікація оснащена посиленим двигуном Telefly, бойовою частиною масою 90 кг та дальністю ураження до 1000 км.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), Росія може запустити нову виробничу лінію на основі іранських технологій для виготовлення дронів «Герань-5». Аналітики вважають, що ці безпілотники можуть бути використані не лише для атак на наземні об'єкти, але і для ударів по повітряним цілям.

Отже, новітні модифікації дронів «Герань» свідчать про еволюцію російських безпілотних технологій, що можуть збільшити загрозу для українських повітряних і наземних сил. Слідкувати за подальшими оновленнями та змінами в тактиці ворога буде надзвичайно важливо для української оборони.