Федерика Могерини

Дата народження: 16.06.1973

Місце народження. Освіта.

Народилася у Римі (Італія), дочка італійського сценографа і режисера Флавіо Могеріні. Вивчала політику в римському університеті Ла Сапієнца, захистила диплом з політичної філософії про зв'язок між релігією і політикою в ісламі в рамках проекту "Еразмус" у Франції (Екс-ан-Прованс).

Кар'єра.

У 1996 році Федеріка Могеріні вступила до лівої молодіжної організації Sinistra giovanile, у 2001 році стала членом Національної ради Лівих демократів, а пізніше - членом їх Національного керівництва і Політичного комітету.

У 2003 році почала працювати в партійному Департаменті зовнішніх зв'язків, де відповідала за зв'язки з різними рухами, а пізніше стала координатором департаменту, займаючись проблемами Іраку і Афганістану, мирним процесом на Близькому Сході, відносинами з Партією європейських соціалістів, Социнтерном та входящими в нього партіями, а також з Демократичною партією США.

У 2007 році вступила до Демократичної партії, у 2009 році відповідала в її Секретаріаті за напрям політики забезпечення рівних можливостей.

У 2008 році Федеріка Могеріні обрана до Палати депутатів XVI скликання.

З 22 травня 2008 р. по 12 жовтня 2010 р. і з 13 жовтня 2010 р. по 14 березня 2013 р. була секретарем IV комісії (оборона).

З 24 вересня 2008 р. по 30 червня 2011 р. брала участь у Парламентській делегації в Парламентській асамблеї Західноєвропейського союзу, а також в Парламентській делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи з 24 вересня 2008 р. по 14 березня 2013 р.

У грудні 2013 року ввійшла до Національного секретаріату Демократичної партії, в Інститут міжнародних відносин, Раду з зв'язків між Італією і США, Європейську мережу за роззброєння і нерозповсюдження ядерної зброї.

У 2013 році Федеріка Могеріні стала депутатом XVII скликання.

З 7 травня 2013 року - член III комісії (закордонні справи та зв'язки з Євросоюзом), з 7 травня 2013 р. по 21 лютого 2014 р. - член IV комісії (оборона), де виконувала обов'язки заступника міністра закордонних справ Лапо Пістеллі.

2 липня 2013 року увійшла до Парламентської делегації в Парламентській асамблеї НАТО (з 1 серпня 2013 року очолює її).

22 лютого 2014 року Могеріні приняла присягу як міністр закордонних справ Італії в уряді Маттео Ренци.

14 липня 2014 року з'явилися повідомлення, що кандидатуру Могеріні на пост вищого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки було заблоковано представниками Східної Європи (передусім Польщі, Естонії і Латвії), які хвилювалися через надмірно проросійську позицію Могеріні і самого Ренци (зокрема, їх підтримкою проекту "Південний потік"). Проте, призначення на цю посаду входить до квоти соціалістичної фракції Європарламенту, яка повністю підтримує кандидатуру Могеріні. 16 липня 2014 року не вдалося подолати протиріччя щодо призначення Могеріні, і рішення про формування нової Єврокомісії було перенесено на наступну зустріч, 30 серпня 2014 року.

30 серпня в Брюсселі на зустрічі лідерів країн Євросоюзу Могеріні була затверджена на посаді вищого представника з питань закордонних справ та заступниці нового голови Європейської ради Дональда Туска (почав обіймати посаду 1 листопада 2014 року).

Успішну політичну кар'єру Могеріні деякі спостерігачі пов'язують з покровительством Вельтроні, пояснюючи його довгим особистим знайомством - зокрема, тітка Федеріки, сценаристка Іза Могеріні, була близькою подругою матері Вельтроні.

1 листопада 2019 року на посту вищого представника ЄС з питань закордонних справ і політики безпеки Федеріку Могеріні змінив Жозеп Боррель.

З вересня 2020 року ректор Коледжу Європи (Брюгге, Бельгія).

Відношення до політичної кризи в Україні.

10 лютого 2014 року Могеріні приїхала до Києва в складі делегації Парламентської асамблеї НАТО з посередницькою місією для вирішення відкритого конфлікту між президентом Януковичем та опозицією. Єдиним можливим політичним рішенням Європи в даній кризі Могеріні називає посередництво.

1 березня 2014 року Могеріні у телефонних переговорах з вищим представником Євросоюзу з питань закордонних справ Кетрін Ештон та іншими колегами, включаючи Керрі, Фабіуса і Сикорського, заявила про необхідність гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України.

5 березня 2014 року на прес-конференції в Парижі Могеріні зазначила, що настав час 'знизити тон' і що введення санкцій проти Росії не є необхідним заходом, оскільки дорога для продовження діалогу залишається відкритою.

9 березня 2014 року Могеріні заявила в інтерв'ю: 'В Україні Росія Путіна повинна зупинитися: ми не можемо ризикувати війною в Європі. Вірю, ніхто її не хоче, всі сподіваються, що її не буде, для цього Москва повинна зупинитися. Потім буде потрібно відновити процес, який має на меті збереження єдиної України, з втягуванням в нього всіх її громадян'.