Соціальні права в умовах надзвичайного стану: що відбувається в Україні?.

У часи надзвичайного стану, коли держава стикається з кризами, важливо знайти баланс між суверенітетом, безпекою держави та соціальними правами громадян. Дослідження, проведене кандидатом юридичних наук доцентом Андріанною Бадидою, висвітлює, як Україна намагається вирішити цілу низку провокативних питань. Чи готові українці поступитися своїми правами заради збереження суверенітету? Що насправді означає захист соціальних гарантій під час війни? І чи дотримується Україна своїх міжнародних зобов'язань у цій сфері? 

Війна. Надзвичайний стан. Баланс

Коли в Україні було оголошено надзвичайний стан через початок повномасштабного вторгнення, уряд зіткнувся з необхідністю вживати екстрених заходів для захисту держави. Чим далі ми проживаємо війну, тим більше викликів і питань постає (мобілізація яскравий приклад). Як їх вирішувати і як не порушувати  основні права громадян України ?

Соціальні права: примха чи обов’язок?

На перший погляд здається очевидним: під час війни головне — зберегти життя громадян і захистити державу. Але чи справді це означає, що соціальні права можна ігнорувати? Як зауважує доцент Бадида, Стаття 64 Конституції України гарантує, що основні права людини не можуть бути обмежені, за винятком чітко визначених законом випадків. Але на практиці це правило часто ігнорується.

Наприклад, за даними Офісу Омбудсмана України, за останні півтора року було зафіксовано понад 200 випадків порушення права на доступ до соціального забезпечення у прифронтових регіонах. Зруйновані лікарні, відсутність соціальних виплат і хаос у роботі органів влади — це реальність, з якою стикаються тисячі українців. 

— Ключовим фактором при вирішення кризової ситуації такого масштабу як війна є застосування правового режиму надзвичайного стану — механізму, що дозволяє уряду вводити тимчасові обмеження. Але наскільки ці обмеження співмірні з міжнародними стандартами прав людини?

Надзвичайний стан як виправдання?

Чи не перетвориться надзвичайний стан у зручний інструмент для маніпуляцій і виправдання бездіяльності? Досвід інших країн свідчить, що надзвичайні заходи часто використовуються для обмеження прав, навіть якщо це не виправдано безпекою. Наприклад, у Туреччині після спроби державного перевороту 2016 року надзвичайний стан призвів до масових порушень прав людини, включаючи незаконні арешти та звільнення з роботи.

— Держава повинна пам’ятати, що надзвичайний стан — це інструмент, а не ліцензія на безконтрольну владу».

Роль міжнародних стандартів: чи дотримується Україна правил?

Україна як член Ради Європи зобов’язалася дотримуватися стандартів Європейської конвенції з прав людини. Рішення Європейського суду з прав людини показують, що навіть у кризових ситуаціях держава не може нехтувати соціальними правами.

Наприклад, у справі «Лопес Остра проти Іспанії» ЄСПЛ постановив, що держава має захищати права громадян на здорове середовище навіть за умов кризи. Але ми маємо об’єктивну реальність війни та кризу з вкрай обмеженими ресурсами. Як в такій ситуації Україна може забезпечувати соціальні права в зруйнованих містах, де тисячі людей залишаються без доступу до базових медичних послуг? Як зрозуміти, коли бездіяльність є дійсно залежною від обставин війни, а коли — лише виправдовується ними. 

Погляд у майбутнє: як покращити систему?

Нам потрібна система незалежного моніторингу за дотриманням прав громадян під час надзвичайного стану, яка працюватиме без “але” та за будь-яких умов. Це могли б бути громадські організації або міжнародні експерти, які слідкували б за прозорістю рішень уряду.

Крім того, ми маємо закликати експертів до впровадження цифрових платформ для моніторингу доступу до соціальних послуг. Такі ініціативи вже працюють у країнах ЄС. Наприклад, у Швеції система «Krisinformation.se» надає громадянам всю необхідну інформацію про доступні ресурси під час надзвичайного стану.

Питання які залишаються відкритими. Чи готова Україна до критики з боку міжнародної спільноти? І чи варто громадянам бути більш активними у відстоюванні своїх прав?

Журналіст Юлія Шевченко