Україна завдала 658 ударів по цілях в Росії: втрати РФ сягнули $18 млрд.

Зростання військових ударів України та їх наслідки для Росії

Як повідомляє Espreso.tv: Аналіз The Economist описує зростання військових ударів України по цілях на відстані понад 100 км від кордону, а також їхні наслідки для Росії, зокрема фінансові втрати та проблеми з відновленням інфраструктури. У 2025 році Україна завдала 658 ударів по зазначених цілях, а в 2026 році цей показник може перевищити 800 ударів. Зокрема, найбільш постраждалими об'єктами стали порти та нафтопереробні заводи, що суттєво вплинуло на енергетичну безпеку Росії.

Туапсе, найбільший нафтовий термінал Росії на Чорному морі, зазнав кількох послідовних ударів, внаслідок чого Санкт-Петербург став регулярною ціллю ударів, незважаючи на те, що знаходиться за 800 км від українського кордону. У весняний період 2026 року видобуток нафти в Росії впав на 15% порівняно з роком раніше. Це свідчить про серйозні проблеми в енергетичному секторі країни.

Фінансові наслідки для Росії

З червня по грудень 2025 року Росія недоотримала від експорту викопного палива $18 млрд. У перші чотири місяці 2026 року цей розрив зріс до 34%. Внаслідок ударів по нафтопереробній інфраструктурі Росія втратила щонайменше $7 млрд з початку 2026 року. Дефіцит палива охопив Москву, Петербург та окуповані території, що свідчить про загострення енергетичної кризи в країні.

• Дефіцит бюджету Росії за чотири місяці 2026 року сягнув 5,9 трлн рублів.
• Банківське кредитування нафтових компаній на ремонтні роботи зростає на 26% на рік.

Таким чином, військові удари України по критично важливих об'єктах Росії призводять до значних фінансових втрат і серйозних проблем у відновленні інфраструктури, що може мати тривалі наслідки для економіки країни.

Ця ситуація підкреслює важливість енергетичної безпеки для Росії, оскільки зниження видобутку нафти та фінансові втрати можуть мати далекосяжні наслідки для економіки.

В умовах зростаючих військових дій з боку України, Росії доведеться знайти нові способи для захисту своєї критичної інфраструктури та відновлення економічної стабільності. Водночас, це також ставить під загрозу енергетичну безпеку регіону, що може вплинути на глобальні енергетичні ринки.