Українська молодь масово виїжджає за кордон і не планує повертатися: результати опитування.

Зростання еміграційних настроїв серед української молоді

Як повідомляє TSN.ua: У 2025 році соціологи зафіксували зростання частки української молоді, що виїхала за межі країни та не має наміру повертатися додому. Це стало результатом опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного за підтримки Програми розвитку ООН (UNDP). Дослідження охопило 2050 осіб віком 14–35 років на підконтрольних територіях України, а також 600 респондентів у 24 країнах світу. Похибка результатів становить не більше 2,2%.

Економічні чинники та культурні ідентичності

У контексті еміграційних настроїв важливу роль відіграють економічні чинники, які спонукають молодь шукати кращі можливості за кордоном. Згідно з отриманими даними, молоді люди все частіше обирають життя в інших країнах, вважаючи це більш перспективним у порівнянні з поверненням на батьківщину. Окрім економічних факторів, значним є й ставлення до мови, культури та роботи. Це підкреслює важливість створення сприятливих умов для молоді в Україні, щоб зупинити еміграційні настрої.

Крім того, опитування виявило зміни в поглядах молоді на російський контент. Наприклад, 52% підлітків віком 14–19 років підтримували повну заборону російського контенту, проте цей показник впав до 28% за останній рік. Це свідчить про зміну сприйняття і, можливо, про адаптацію молоді до нових умов інформаційного середовища.

«Ці навички стають все більш актуальними в умовах швидко змінного світу, де молоді люди повинні бути готовими до нових викликів та можливостей.» - Соціологічна група «Рейтинг»

Про дослідження варто зазначити, що воно не тільки виявило еміграційні настрої, але й підкреслило важливість ключових навичок для успіху молоді, таких як:

• стресостійкість,
• цифрова грамотність,
• здатність до безперервного навчання.

Зростання еміграційних настроїв серед української молоді може мати довгострокові наслідки для демографічної ситуації в країні, а також для її економічного розвитку. Втрата молодих спеціалістів може призвести до дефіциту кваліфікованої робочої сили, що ускладнить відновлення економіки після кризових періодів. Водночас, зміни у сприйнятті російського контенту можуть свідчити про зміну культурних ідентичностей молоді, що може вплинути на соціальні процеси в Україні.