Зруйнована через обстріли квартира — що буде з правом власності.

У воєнних умовах тисячі українців втратили свої домівки — ракети, дрони й артилерія залишили за собою згарища замість житла. У когось вщент зруйновано квартиру, у когось — частково. Але що відбувається з правом власності? Чи зникає воно разом із фізичним об’єктом? Відповідь — ні, але нюансів тут більше, ніж здається.

Право власності в Україні регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ). Згідно зі статтею 316 ЦКУ, право власності — це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Житло, зокрема квартира, є об’єктом права власності, яке підтверджується документами, такими як свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу чи спадщини.

Чи втрачається право власності при руйнуванні квартири

Фізичне знищення квартири (наприклад, через обстріли та вибухи) не припиняє права власності автоматично. Стаття 331 ЦКУ зазначає, що право власності на річ зберігається за власником, навіть якщо річ втратила свої якості чи була знищена. Це означає, що власник зруйнованої квартири залишається її законним власником.

Проте є кілька сценаріїв, які можуть ускладнити ситуацію:

1. Відсутність документів. Якщо документи, що підтверджують право власності, втрачені, власнику потрібно звернутися до державних реєстрів (наприклад, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) для їх відновлення. У 2025 році цей процес значно спрощений завдяки цифровізації, але в умовах війни можуть виникати труднощі через пошкодження баз даних.
2. Рішення місцевої влади. У деяких випадках місцева влада може визнати будинок аварійним і підлягаючим знесенню. Це не означає втрати права власності, але власник може втратити фізичну можливість користуватися квартирою.
3. Компенсація або відбудова. Держава може запропонувати компенсацію за зруйноване житло або включити власника в програму відбудови. У таких випадках право власності може бути переоформлене на нове житло, але це залежить від конкретних умов програми.

Компенсація за зруйноване житло: як це працює

В Україні діє механізм компенсації за зруйноване житло, передбачений Законом України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій". Власники зруйнованих квартир можуть подати заяву через портал "Дія" або Центр надання адміністративних послуг для отримання компенсації.

Компенсація може надаватися у вигляді:

• грошових виплат;
• житлового сертифіката для придбання нового житла;
• нового житла, побудованого за державні кошти.

Для отримання компенсації необхідно:

• підтвердити право власності (договір, витяг із реєстру);
• надати акт обстеження, який підтверджує руйнування;
• подати заяву в установленому порядку.

Водночас компенсація не означає втрату права власності. Навіть отримавши виплату, власник формально залишається власником зруйнованої квартири, якщо не переоформить право на інше майно.

Ризики втрати права власності

Хоча законодавство захищає власників, є ситуації, коли право власності може бути під загрозою:

1. Шахрайство. У воєнний час почастішали випадки, коли шахраї намагаються привласнити зруйноване майно, використовуючи підроблені документи. Щоб уникнути цього, важливо регулярно перевіряти стан реєстрів.
2. Невчасна реєстрація. Якщо квартира не була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав, власнику буде складніше довести своє право.
3. Рішення про реконструкцію. У деяких випадках місцева влада може ухвалити рішення про знесення будинку та будівництво нового без урахування інтересів усіх власників. У таких випадках потрібна юридична підтримка

Що ще варто знати українцям

Попри щоденні обстріли та активні бойові дії, Україна продовжує впроваджувати програму компенсації "єВідновлення". Тепер, навіть у районах, де фізичний огляд неможливий, факт знищення майна підтверджуватимуть за допомогою дистанційних методів.

Також ми повідомляли, що єВідновлення дає змогу українцям не лише відремонтувати пошкоджене житло, а й збудувати новий дім на власній ділянці. З 2025 року стартував другий етап виплат, який дозволяє отримати додаткове фінансування тим, хто вже розпочав будівництво та підтвердив цільове використання першого траншу.