Експерти остаточно: підняти Титанік з глибини неможливо.

Як повідомляє ТСН: Понад 700 осіб, які пережили катастрофу "Титаніка" у 1912 році, стали свідками того, як гігантський корабель розколюється навпіл, перш ніж зануритися в океан. Протягом років існувало переконання, що можлива його порятунок. Однак, нині експерти мають чітку відповідь: підняти "Титанік" неможливо без ризику його повного знищення, й, більше того, його не слід чіпати.

Про це йдеться в матеріалі Slash Gear.

Руйнівна глибина та бактерії

"Титанік" був виявлений лише 1985 року в північному Атлантичному океані на глибині близько 12 500 футів (2,5 милі). Після його виявлення стало очевидно, що корабель розколовся на дві частини, які лежать на відстані близько 2000 футів одна від одної.

За останні 40 років досліджень виявлено бактерію Halomonas titanicae, яка формує іржаві структури, відомі як рустики. Ця бактерія активно руйнує залізну конструкцію, ускладнюючи будь-які спроби реконструкції. Експерти вважають, що багато упізнаваних частин судна можуть повністю зникнути ще за нашого життя. Глибина та її впливи призведуть до втрати його залишків.

Етичні та фізичні перешкоди

Спроби підняти "Титанік" виявляються неможливими через фізичні та етичні чинники. По-перше, цілісність його уламків надто крихка для втручання; будь-яка спроба призведе до їх руйнування. Кормова частина захована під шаром глинистого осаду завтовшки близько 14 метрів, що робить її витягнення практично неможливим.

По-друге, тієї ночі загинуло понад 1500 пасажирів, тому місце катастрофи вважається величезним похованням, яке, на думку багатьох, не можна порушувати. Дослідник Роберт Баллард, що виявив "Титанік", зазначав, що на такій глибині (понад 900 метрів) кістки розчиняються під впливом хімічних процесів, так само як бактерії знищують метал.

Нездійсненні ідеї та правовий захист

До того, як стало очевидним, що підняття неможливе, з'являлися деякі досить фантастичні ідеї, наприклад, закачування 180 000 тонн вазеліну в мішки для створення плавучості, використання рідкого азоту для перетворення уламків на "гігантський айсберг", або застосування тисяч пінг-понгових кульок. Усі ці плани були відхилені наукою, оскільки тиск на глибині розчавив би ці предмети ще до встановлення їх на місці.

Сьогодні "Титанік" має спеціальний правовий захист. У 2012 році він потрапив під дію Конвенції ЮНЕСКО про охорону підводної культурної спадщини. Пізніше законодавство США заборонило будь-яку діяльність, що може фізично змінити або порушити місце катастрофи без попереднього дозволу.

Експерти вважають, що подальша доля "Титаніка" залишиться в руках природи.

Раніше повідомлялося, що золотий кишеньковий годинник, який зупинився в момент затоплення "Титаніка", продали за рекордні 1,78 мільйона фунтів стерлінгів (2,3 млн доларів).

Таким чином, історія "Титаніка" залишається не лише свідченням tragicної катастрофи, але й науковим, етичним та юридичним питанням, яке актуальне і досі. Дослідження залишків корабля та їх охорона відкривають нові горизонти для роздумів про цінність культурної спадщини та відповідальність за охорону історії на морському дні.