НБУ спростував фейк про мільйонні витрати на перехід від копійок до шагів.

Як повідомляє ТСН: Національний банк України спростував інформацію, яка з'явилася у соцмережах та деяких медіа, про великі державні витрати на зміну назви розмінної монети з «копійки» на «шаг». Про це повідомили у Telegram-каналі НБУ.

В установі підкреслили, що закупівля обладнання для знищення грошей, яка стала основою цих маніпуляцій, насправді є частиною запланованої роботи і не має нічого спільного з ініціативою зміни назви монет.

Чому реформа не потребує додаткових коштів

НБУ уточнив, що зміна назви розмінної монети на вітчизняну «шаг» не вимагатиме жодних додаткових витрат з державного бюджету або фінансування з боку регулятора. Всі необхідні виробничі та організаційні процеси проходитимуть у межах вже визначених витрат на виготовлення готівки.

Крім того, Нацбанк не має наміру одноразово вилучати копійки з обігу. Монети номіналом «50 копійок» і «50 шагів» будуть законними платіжними засобами одночасно, а їхня заміна відбуватиметься поступово в міру природного зношення старих монет.

Навіщо НБУ купує нове обладнання

Чутки про те, що Нацбанк нібито закуповує техніку для знищення копійок після перейменування, не відповідають дійсності. Як зазначає НБУ, насправді процес закупівлі спеціалізованого обладнання марки Monea (вартістю 12,6 млн грн) розпочався ще 2024 року для потреб поточної утилізації.

«Наголошуємо, що це маніпуляція! Така інформація не відповідає дійсності. Ця закупівля жодним чином не пов’язана з ініціативою щодо шагів. Йдеться про звичайну операційну діяльність НБУ», — зазначають у пресслужбі регулятора.

Доповнюють, що необхідність оновлення техніки зумовлена вилученням з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок, починаючи з 2019 року, а також початком вилучення 10-копійчаних монет з жовтня 2025 року. Наразі у сховищах накопичилося близько 800 тонн непридатних монет, а загальний обсяг брухту найближчим часом сягне 1200 тонн.

Економічна вигода від утилізації

За даними НБУ, старе обладнання Банкнотно-монетного двору працює повільно: на знищення наявних запасів знадобилося б понад дев’ять років. Нове устаткування впорається за чотири роки, а сам процес є не лише необхідним, а й прибутковим для держави.

«Вилучені монети НБУ має утилізувати, знищивши мотиви зображення та перетворивши на брухт. Такий брухт продається на спеціалізованих аукціонах. Наприклад, лише 2025 року дохід Національного банку від його продажу становив близько 29,3 млн грн», — пояснює регулятор.

Експерти вважають, що протягом наступних кількох років реалізація металевого брухту може принести до 153 млн грн доходу, що вдесятеро перевищить витрати на закупівлю нового обладнання, роблячи процес економічно вигідним для бюджету.

Що відомо про «шаг»

Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 14093, яким пропонується змінити назву розмінної монети — копійки. Українську розмінну монету пропонують назвати «шагом».

Раніше повідомлялося, що голова Національного банку Андрій Пишний висловив сподівання, що Україна перейде на шаги замість копійок до 2 вересня 2026 року.

В Україні поступово вилучають монети номіналом 10 копійок (з 1 жовтня 2025 року), а раніше з обігу були повністю виведені монети 1, 2, 5 і 25 копійок. Усі ці монети залишаються платіжним засобом, але після потрапляння до банків більше не повертаються в обіг.

Нацбанк підкреслює, що після перейменування не планує вилучати монети, але всі копійки згодом підуть з обігу, що у подальшому допоможе збалансувати монетний обіг в Україні.