Космічні аромати: які запахи відчувають астронавти та чим пахнуть планети.

Як повідомляє ТСН: Хоча космічний простір вважається практично ідеальним вакуумом без повітря для переносу запахів, астронавти, які повертаються з відкритого космосу, часто згадують про різкі аромати. Науковці, вивчаючи хімічний склад небесних тіл, мають змогу робити припущення про можливі запахи планет, комет і супутників.

Аромати космосу

Дослідження космічних ароматів допомагає глибше зрозуміти хімію Всесвіту. Кожен запах асоціюється з певною молекулою, і їх виявлення сприяє розумінню будови планет, супутників, а також процесів утворення зірок і планетних систем. Наприклад, сірчані сполуки можуть вказувати на вулканічну активність, тоді як вуглеводні сигналізують про важливі етапи формування життя.

Опис ароматів астронавтами

Астронавти описують характерний запах, який відчувається після виходу у відкритий космос та під час прогулянок на Місяці. Він нагадує аромати смаженого м’яса, нагрітого металу або зварювального диму. Дон Петтіт з НАСА зауважив, що це «приємно солодкий запах зварювального диму». Астронавти місії «Аполлон» також відзначали наявність запаху пороху через місячний пил, який потрапляв до кабін.

Гаррісон Шмітт згадав, що аромат «витраченого пороху» залишився в його пам’яті яскравіше, ніж інші запахи.

Наукові пояснення

Дослідники пояснюють, що в умовах низької орбіти атомарний кисень осідає на скафандрах. Коли скафандри герметизуються, він взаємодіє з повітрям, створюючи озон або окислені сполуки, які надають металеві запахи. Місячний пил кожного дня формує реактивні хімічні зв'язки через удари метеоритів, які, вступаючи в контакт з киснем і вологою, викликають характерний пороховий аромат.

Дослідження космічних тіл

Місія «Розетта» дозволила дослідити молекулярний склад комети 67P/Чурюмова–Герасименко. Зонд «Філи» виявив мікс летких сполук, серед яких сірководень, аміак і формальдегід. Керівниця місії Катрін Альтвегг описала аромати комети як суміш насичених і їдких запахів, які допомагають зрозуміти первісні складові Сонячної системи.

На Марсі вважають, що переважає запах сірчистого газу з легким солодкуватим відтінком через високий вміст сірки, магнію та інших елементів у ґрунті. Проте концентрація цих газів дуже низька, тому запахи на червоній планеті ледь помітні.

Титан, супутник Сатурна, має щільну атмосферу та озера з метану й етану. Його аромат теоретично нагадує бензин через наявність важчих вуглеводнів. Дані місії «Кассіні–Гюйгенс» підтвердили цю інформацію, надаючи свідчення про метанові цикли опадів, схожі на земні, але сформовані з інших компонентів.

Варто зазначити, що метан сам по собі не має запаху; запах бензину пов'язаний із важчими вуглеводнями. Отже, хімічний склад Титана свідчить про його характерний «нафтовий подих», який астронавти могли б відчути за умов безпечного вдихання.

Це дослідження дозволяє розширити наші знання про космічні аромати та їх вплив на розуміння процесів у космосі. Науковці продовжують вивчати запахи з інших світів, сподіваючись знайти нові підказки щодо формування і еволюції нашої Сонячної системи.