Чотири незручні питання, пов'язані з рейдом по Курській області.

Тривають рейдові дії ЗСУ в Курській області. На даний момент, незважаючи на запевнення Генштабу РФ зона контролю ЗСУ розширюється. Про цілі наступу в російському прикордонні керівництво України не говорить. Слова президента "про перенесення війни на територію агресора" лише характеризують ситуацію, що склалася. Тим не менш, існує кілька сценаріїв розвитку подій, як мінімум два з яких передбачають довготривалий контроль над зайнятими територіями. І, як наслідок, створюють нові виклики. Про це пропоную поміркувати.

У Курській області відбуваються рейдові дії ЗСУ, які змушують Російську Федерацію розширювати зону контролю. Наразі невідомо, які є цілі України в цьому воєнному наступі. Президент висловився про перенесення війни на територію агресора, але це лише опис ситуації. Є кілька сценаріїв розвитку подій, у яких передбачається тривалий контроль над окупованими територіями. Це створює нові виклики, про які доцільно подумати.

Кілька сценаріїв розвитку подій у Курській області.

Наразі ЗСУ досягли кількох політичних цілей своїм рейдом. По-перше, вони перекрили негативну інформацію щодо зайняття Донецької області РФ. З іншого боку, це викликало протести військових і волонтерів, оскільки Торецьк, Покровськ і Часів Яр вийшли з інформаційного порядку денного.

Крім того, це створило проблеми для внутрішньоросійського порядку денного. Вперше з 1944 року інша країна входить на частину російської території, а саме Україна, яка для РФ є "штучною". Це створює політичний виклик для Путіна, оскільки неможливо відбити ці території.

Крім цього, це руйнує міф про ОДКБ і союзників Росії. Путін остерігається називати це "агресією" чи "війною", оскільки це вимагає реакції союзників по ОДКБ. Але ймовірність того, що вони допоможуть Росії, мала. Але є велика ймовірність, що вони не зроблять нічого. Це демонструє нікчемність ОДКБ і російської політики утворення військово-політичних блоків.

Цей конфлікт також викликає зацікавленість держав, які мають територіальні претензії до Росії. Це руйнує геополітичний порядок денний, оскільки досі Росія намагалася окупувати чужі території, але тепер сама стала жертвою окупації.

Кремль намагається відновити контроль над зайнятими територіями шляхом перекидання військ з інших фронтів та залучення солдатів строкової служби. Є кілька сценаріїв розвитку подій з української перспективи:

1. Рейдова операція залишається рейдом, але ЗСУ проводять операцію з визволення попередньо зайнятої РФ української території.
2. Розширення зон контролю і перенесення війни на інші регіони РФ, включаючи захоплення територій в інших областях.
3. Переговорний варіант, де наявність зони контролю на території РФ гарантує, що Кремль не претендуватиме на окуповані українські території.
4. Створення "Курської народної республіки", невизнаної російської держави з опозиційними політиками до Путіна.

З кожним днем відбувається збільшення контролю над зайнятими територіями, і завдання забезпечення мирного життя мешканців стає більш актуальним. Виникають питання щодо організації транспортування мирних жителів, роботи інфраструктури, доставки гуманітарних вантажів. У разі тривалого утримання контролю над територіями виникає необхідність створення місцевої влади, яка займатиметься проблемами мешканців і економікою. Це може бути виконано шляхом військової адміністрації, місцево-військової адміністрації або політичної влади.

Важливо планувати та вирішувати завдання, які не пов'язані безпосередньо з війною, але впливають на мирне життя мешканців. Успішність операції в Курській області залежить від вирішення цих завдань.