АРМА продала 460 гектарів на Боржаві за 90 млн: хто став власником і чому це викликає питання.

Як повідомляє ТСН: Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) нещодавно провело аукціон, на якому реалізувало 460 гектарів землі на полонині Боржава в Закарпатті, зібравши 89,5 млн грн.

Ці землі були розділені на три лоти, і аукціони проходили одночасно. Торги проходили у форматі «голандського аукціону», де стартова ціна поступово знижувалася до моменту, поки хтось не погодився на покупку, що дало змогу реалізувати ділянки фактично за найнижчими цінами.

Результати аукціонів

Зокрема, ділянку площею 26,7366 га купив Андрій Вінграновський за 5,4 млн грн, хоча початкова ціна становила 10,4 млн грн. Він також придбав ще одну ділянку — 199,1488 га — за 39,1 млн грн при початковій ціні 75,2 млн грн. Лот площею 234,77 га за 45 млн грн купив Ігор Власюк, стартова ціна якого була 88,2 млн грн.

Таким чином, середня вартість однієї сотки землі склала близько 2 тисяч грн. Однак раніше в АРМА сподівалися, що ці землі принесуть понад 1 млрд грн.

Власники та зв'язки

Згідно з даними Opendatabot, Андрій Вінграновський є власником ТОВ «Омбрі Інвестмент», яке входить до корпоративної групи родини Льовочкіних. Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної. Ігор Власюк заснував ТОВ «Боржава Есет», бенефіціаром якого також зазначений Вінграновський.

Сергій Льовочкін, колишній голова Адміністрації президента Януковича, є народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ і фігурантом кількох антикорупційних розслідувань, відповідно до інформації руху «Чесно».

Нагадаємо, що 22 липня 2025 року Льовочкін підтримав законопроєкт 12414, який ускладнив діяльність НАБУ і САП. В серпні 2025 року журналісти Bihus.Info повідомляли про регулярні зустрічі Владислава Каськіва з Льовочкіним, на яких обговорювалися питання, пов’язані з гірськолижним курортом «Боржава» на Закарпатті.

Раніше також стали відомі випадки, коли АРМА провела розпродаж арештованих картин, незважаючи на судові заборони, отримуючи кошти, але не дозволяючи покупцям забрати свої активи.

Ці події свідчать про непрозорість процесу управління активами, що викликає занепокоєння в суспільстві. Реалізація земель на такій значній знижці ставить під сумнів ефективність стратегій АРМА та прозорість аукціонів, що може вплинути на довіру до державних органів у сфері продажу активів.