Експеримент у льодяній печері на 63 дні: як вчений відкрив хронобіологію.

Експеримент у льодяній печері на 63 дні: як вчений відкрив хронобіологію
Експеримент у льодяній печері на 63 дні: як вчений відкрив хронобіологію Фото: ТСН

Експеримент Сіффра у льодовиковій печері

Як повідомляє ТСН: У 1962 році французький геолог Мішель Сіффр спустився до льодовикової печери в Альпах, щоб дослідити новий крижаний масив. Його експеримент затягнувся на 63 дні і став основою нової науки — хронобіології людини.

Сіффр, молодий випускник Сорбонни, вирішив провести дослідження без годинника, природного світла та будь-яких підказок часу. На глибині понад 130 метрів він прожив у темряві, за температури нижче нуля та з високою вологістю. Єдиними орієнтирами стали записники та його власні відчуття.

Коли він повернувся на поверхню, Сіффр був вражений: його сприйняття часу змінилося на кілька тижнів. Психологічний час стиснувся, а ритм сну і неспання збився. Його "день" тривав більше 24 годин, а в подальших експериментах іноді розтягувався до 48 годин.

Результати його дослідження викликали скептицизм у науковців, але згодом стали основою для нових досліджень біологічних ритмів. У подібних експериментах, після Сіффра, добровольці також демонстрували незвичні цикли сну та значні коливання внутрішнього "годинника".

Незважаючи на критику ризикованого стилю роботи та занепокоєння щодо впливу на підземні екосистеми, відкриття Сіффра зацікавили військових і космічні агентства. Американські та французькі програми оборони, а також NASA використовували його дані для моделювання режимів сну в умовах ізоляції — від підводних човнів до космічних місій.

Хоча повторити подібні експерименти сьогодні малоймовірно через ризики для психічного та фізичного здоров'я, їхній вплив залишається значним. Дослідження Сіффра допомогли зрозуміти механізм циркадних ритмів, роботу генів, що відповідають за цикл сну, а також поведінку деяких видів ракових клітин.

Сіффр сам називав печери "місцем відкриттів". Ізолювавшись від світу на два місяці, він фактично створив новий напрям у біології, який досі впливає на науку у вивченні внутрішнього часу людини.

Нагадаємо, що науковці виявили тривожний сигнал у полярних водах: у видихах арктичних китів знайшли генетичний матеріал вірусу, пов'язаного з тяжкими хворобами та масовою загибеллю морських ссавців.

Дослідження Мішеля Сіффра відкрили нову сторінку у вивченні людської біології та специфіки сприйняття часу. Його знахідки надали поштовх для подальших розслідувань у галузі хронобіології та вплинули на способи покращення умов життя в ізоляції, що особливо актуально для космічних місій та підводної діяльності.


Читайте також

Реклама