Китай не хоче перемоги Росії: чому Пекіну вигідна слабка Москва.

Позиція Китаю в конфлікті в Україні

Як повідомляє TSN.ua: Китай не підтримує сценарій перемоги чи поразки Росії в конфлікті, а має зацікавлення в її ослабленні та збереженні України з виходом до Чорного моря. У цьому контексті Пекін намагається зберегти баланс сил у регіоні, що є критично важливим для його економічних інтересів.

Китай не прагне ні перемоги, ні поразки Росії, оскільки зміна балансу сил у Чорному морі може негативно позначитися на його економічних інтересах. Зокрема, китайські постачальники підняли ціни на оптоволокно для російських компаній у 2,5–4 рази, що свідчить про зростаючу залежність Росії від Китаю. Вадим Денисенко зазначає, що

“Пекіну потрібна слабка Росія, зі слабким центром Москвою, який орієнтований на Китай.”

Таким чином, Китай має інтерес у збереженні певної стабільності в регіоні, що дозволяє йому посилити свій вплив.

Активна позиція Китаю у міжнародних відносинах

Окрім того, експерт вказує, що

“Китай ніколи не буде грати другу скрипку у переговорах США.”

Це підкреслює прагнення Китаю займати активну позицію в міжнародних відносинах, зокрема в контексті конфлікту в Україні. Хоча Китай міг би взяти участь в мирних переговорах, як зазначає Денисенко, “їм потрібно розуміти конфігурацію”. Це свідчить про те, що Пекін обережно підходить до питання участі у мирних процесах, прагнучи зберегти свої стратегічні інтереси в регіоні.

Таким чином, Китай продовжує дотримуватися обережної політики, спрямованої на збереження балансу сил у Чорному морі, при цьому підтримуючи залежність Росії від себе. Ця позиція може мати значні наслідки для подальшого розвитку конфлікту та міжнародних відносин у регіоні.

В умовах триваючого конфлікту в Україні, позиція Китаю може вплинути на динаміку не лише в Чорному морі, але й на глобальні економічні та політичні відносини. Збереження стабільності в регіоні відповідатиме інтересам Китаю, оскільки це дозволить йому зміцнити свої позиції та вплив. Водночас залежність Росії від Китаю може призвести до зміни вектора зовнішньої політики Москви, що в свою чергу може вплинути на її відносини з іншими країнами, зокрема зі США та Європою.