Командир елітної групи ССО, який загинув на Курщині. Згадаймо Євгена Лемешенка.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Євгена Лемешенка.

У Курській області 16 вересня 2024 року загинув командир елітної групи Сил спеціальних операцій ЗСУ, пластун, 29-річний Євген Лемешенко (Печеніг). Про це повідомив голова Крайової пластової ради Юрій Юзич.

Євген Лемешенко народився у місті Світловодськ на Кіровоградщині, але вже через рік його родина перебралася на постійне місце проживання до Фастова.

Здобув вищу освіту інженера механіка у Національному університеті харчових технологій у Києві.

З дитинства займався спортом, відвідував заняття футбольної секції. Працював учителем фізичної культури та спорту у Фастівській школі №7.

Голова Крайової пластової ради розповів, що Лемешенко пройшов пластовий юнацький вишкіл у 37-му курені ім. Миколи Міхновського.

Євген був учасником багатьох пластових таборів та вишколів, зокрема в Холодному Яру. Інструктором та осавулом (бунчужним) на одному з найпопулярніших серед юнацтва таборів Пласту - «Легіон - військово-патріотичне виховання».

Пройшов майже всі можливі вишколи пластових виховників юнацтва, включно із міжкрайовим табором «Лісова школа». Був пластовим виховником юнацтва і станичним «Пласту» у Фастові на Київщині (тобто керівником місцевого осередку пластового руху).

«У своєму життєписі Євген написав: "Я склав свою пластову присягу. Я впевнений, що це лише початок, буду змінювати світ на краще, плекати українські традиції та звичаї, зможу допомогти розвинути "Пласт", не зверну з обраного шляху!"» - зацитував Юзич.

За словами Юзича, Євген Лемешенко був одним із найкращих пластунів-військовиків.

«Мій побратим з куреня "Орден Залізної Остроги". З дитинства пройшов чудовий вишкіл у військово-патріотичному клубі "Каскад". Тренер із рукопашного бою та переможець багатьох змагань - від фрі-файту до козацьких єдиноборств», - написав Юзич.

Євген Лемешенко пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення, хоча мав «бронь» як учитель. Спершу зголосився добровольцем до 208-го батальйону Тероборони, у групу швидкого реагування під керівництвом свого тренера та виховника Юрія Пустовія.

Згодом продовжив службу у 250-му батальйоні ТрО в складі розвідвзводу на посаді командира розвідувального відділення.

Після здачі Q-курсу ССО, який пройшов повністю, розпочав службу в 73-му Центрі ССО, де став командиром групи.

Загинув 16 вересня у прямому бою з ворогом під час виконання бойового завдання в селі Обухівка Кореневського району Курської області.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.