Макрон зірвав план Мерца: чому ЄС не передасть Україні 210 мільярдів євро.
Як повідомляє ТСН: Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не зміг заручитися підтримкою лідерів ЄС у питанні щодо використання 210 мільярдів євро заморожених російських активів для допомоги Україні. Основна причина цього — відсутність підтримки з боку президента Франції Еммануеля Макрона.
Перед самітом у Брюсселі французький президент не висловлював заперечень проти ініціативи Німеччини, проте його команда приватно заявляла про побоювання щодо законності такої пропозиції, зокрема через можливі ускладнення щодо національної гарантії, якщо ці активи доведеться повернути Росії найближчим часом.
Зростаюча кількість країн, зокрема Італія, підтримала Бельгію, яка вже давно виступала проти цього плану, адже більшість російських активів знаходиться саме там. Як результат, Макрон не став на бік канцлера Мерца, фактично поховавши цю ідею.
«Макрон зрадив Мерца, і він знає, що йому доведеться за це заплатити. Але він настільки слабкий, що в нього не було іншого вибору»,
— зазначив високопоставлений європейський дипломат, обізнаний з переговорами.
Ця ситуація підкреслила дисбаланс між Німеччиною та Францією: активна позиція Німеччини та нерішучість Франції. Сучасний стан справ підриває сподівання на відновлення співпраці між цими країнами, яка колись стимулювала важливі політичні зміни в ЄС.
«У Брюсселі панує відчуття, що Берлін — головний гравець, а вплив Франції недостатній»,
— зазначила експертка з європейської політики Джорджина Райт.
Зміна ролей у європейській політиці
Керівник відділу Європи в Eurasia Group Муджтаба Рахман звернув увагу на те, що останніми роками у Єлисейському палаці стверджували, що нерішучість Німеччини гальмує розвиток європейської політики. Однак тепер ролі Макрона і Мерца кардинально змінилися.
«Зараз є канцлер, який розуміє геополітику, який хоче долучитися та зробити більше для Європи… але тепер саме Париж не може виконати свою частину угоди»,
— підкреслив він.
Згідно з виданням, Мерц підтримав ідеї, котрі давно підтримує Париж, зокрема європейську стратегічну автономію та обмеження імпорту з недобросовісних країн. Нещодавно Берлін став на захист торгівлі, обмеживши імпорт сталі з Китаю, що стало новим кроком для Німеччини.
Франція, схоже, відходить від принципів сильного Європейського Союзу.
«У Брюсселі зростає відчуття, що Франція надає пріоритет національним інтересам над інтересами ЄС… Старе прислів'я про те, що „Франція — це лише балачки, балачки, балачки, жодних дій“, знову набуває актуальності»,
— зазначила Джорджина Райт.
Також варто вказати, що президент Франції Еммануель Макрон висловив думку про важливість безпосереднього діалогу європейських країн з російським лідером Володимиром Путіним.
Цей розвиток подій свідчить про зростаюче напруження у відносинах між ключовими гравцями Європейського Союзу. З одного боку, Німеччина прагне активізувати свою роль у європейській політиці, а з іншого — Франція, можливо, більше зосереджена на власних національних інтересах. Які наслідки це матиме для ЄС у найближчій перспективі, покаже час.
Читайте також
- Україна та Угорщина провели переговори щодо нацменшин: що вирішили
- Путін запропонував Шредера як посередника: ЄС і Україна виступили проти
- Зеленський провів паралелі між D‑Day та війною в Україні: що сказав президент
- Окупаційна влада ЛНР заборонила пасажирські перевезення: які маршрути під загрозою
- Зеленський запропонував Путіну прямі переговори: РФ втрачає 30 тисяч окупантів щомісяця
- В Україні хочуть штрафувати командирів за ігнорування рапортів військових

