Мряв виховувати нове покоління українців. Згадаймо Степана Созанського.

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Степана Созанського.

16 листопада під час бойового завдання поблизу села Романівка на Донеччині загинув захисник зі Старосамбірської громади Степан Созанський. Про це повідомляє Самбірська районна державна адміністрація.

Степан народився і виріс у селі Воля Старосамбірської громади. За словами Волянського старости Володимира Марича, він був одним з найкращих учнів місцевої школи та відмінно закінчив її. Навчався в Самбірському педагогічному коледжі. Працював вчителем інформатики у Закарпатській області, там у нього проживає дядько.

«З червня 2023 року Степан пішов на війну. Мав добре серце і мудру голову. Це була непересічна людина, воїн. На ньому трималися і побратими. Він пройшов навчання в Англії, добре опанував володіння дронами, побратимів навчав. Його посмішка, доброта та мудрі поради назавжди залишаться в наших серцях», – згадує староста.

Степан був найстаршим з трьох синів подружжя Тетяни і Романа Созанських, які навчали дітей істинних цінностей, що Бог і Україна – понад усе!

«Три тижні тому був у відпустці. Навіть не до кінця її добув, з фронту дзвонили, що важка ситуація і потрібна підмога. А Степан завжди був готовим прийти на допомогу побратимам. На фронті його знання допомагали провести багато успішних операцій. Працював у командно-спостережному пункті, і гармати виставляв, і дронами управляв. Поки був вдома, старався всіх провідати і відвідати, з усіма набутися, поспілкуватися – і з родичами, і з друзями та знайомими. Його мрією було виховувати нове покоління українців», – розповідає рідний вуйко воїна, отець Ігор Топорович.

19 листопада 2024 року герой востаннє повернувся до рідного дому. ВІднайшов вічний спокій захисник України на кладовищі у рідній Волі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.