Чорна смерть: як виверження вулкана в XIV столітті спричинило пандемію чуми.

Як повідомляє ТСН: Одна з найтемніших сторінок в історії людства — епідемія бубонної чуми, відома як Чорна смерть, могла бути викликана природним катаклізмом, про який ми раніше не здогадувалися. Нещодавнє дослідження вказує на те, що ланцюг фатальних подій міг започаткувати виверження невідомого вулкана в середині 14-го століття.

Втрачений вулкан і «рік без сонця»

Історик Мартін Баух та географ Ульф Бюнтген зацікавилися питанням, чому чума з'явилася в Італії саме в 1347 році. Відповідь вдалося знайти завдяки дослідженням льодовиків і літописів.

Дослідники виявили, що крижані покриви на обох полюсах містили високий рівень сірки, що свідчить про потужне виверження вулкана в тропіках близько 1345 року. У той же час, історичні хроніки Європи та Азії згадували про незвичайні явища: похмуре сонце, постійні хмари та місячні затемнення. Усі ці ефекти були наслідком вулканічного попелу, який створював завісу в атмосфері, що відбивала сонячне світло.

Як зміна клімату призвела до пандемії

Цей «ефект метелика» мав катастрофічні наслідки. У роки 1345, 1346 та 1347 в Європі спостерігалися аномально холодні літа і дощові осені. Урожаї загинули, і Італії загрожував голод.

Щоб врятувати населення, італійські купці були змушені шукати зерно в інших регіонах і відправили флотилії до Чорного моря. Саме звідти кораблі привезли не лише необхідні продукти, а й смертельний «вантаж» — бактерію Yersinia pestis.

Фатальний імпорт

Вчені вважають, що чумна паличка потрапила разом із блохами, які оселилися в зерновому пилу на кораблях. Перші випадки захворювання у Венеції були зафіксовані всього через кілька тижнів після доставлення вантажу зерна.

«Це запускає типовий цикл інфекції: спочатку заражаються гризуни, а коли вони помирають, блохи переселяються на інших ссавців і, врешті-решт, на людей», — пояснив Мартін Баух.

Таким чином, спроба уникнути голоду, викликаного вулканом, відкрила двері для пандемії, яка менш ніж за десять років забрала життя від 30% до 60% населення Європи.

Також варто згадати, що нещодавно найбільший за 17 років спалах чикунгуньї вразив Китай, де влада застосувала комарів-"канібалів" та риб-вбивць, щоб зупинити епідемію.

Дослідження, які пов'язують епідемію бубонної чуми з природними катаклізмами, відкриває нові горизонти для вивчення історії хвороб. Це підкреслює, що екологічні зміни можуть мати далекосяжні наслідки, впливаючи не лише на природні системи, але й на соціальну структуру суспільства.