НАТО може зазнати важчих втрат, ніж Україна: через що золота година не працює.

Як повідомляє ТСН: У разі прямого військового конфлікту з Росією країни НАТО можуть зазнати значно серйозніших втрат, ніж Україна. Це пов'язано з особливостями сучасної війни, де домінують дрони, що значно ускладнює медичну евакуацію.

Старший представник України у Спільному аналітичному навчальному центрі НАТО-Україна (JATEC) полковник Валерій Вишневський зазначив у коментарі, що ситуація на фронті в Україні демонструє, що концепція «золотої години» (надання допомоги протягом перших 60 хвилин після поранення) більше не працює. Небо над полем бою таке насичене розвідувальними та ударними дронами, що будь-який рух транспорту чи піхоти миттєво фіксується противником.

Вишневський підкреслив, що українським захисникам часто доводиться очікувати на погіршення погодних умов — туман, дощ чи низьку хмарність — щоб отримати можливість безпечно евакуювати побратимів.

«Така війна, найімовірніше, буде значно більш руйнівною, через що Альянс зазнає важчих втрат, ніж Україна»,

В Альянсі дедалі більше усвідомлюють загрозу. Західні лідери розуміють, що конфлікт може вийти за межі України. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше припускав, що Росія може бути готовою застосувати силу проти Альянсу протягом найближчих п’яти років.

Щоб підвищити безпеку медичних місій, НАТО активно шукає нові технологічні рішення. Командування НАТО з трансформації (ACT) разом із JATEC організувало «Інноваційний конкурс», в якому отримали 175 заявок з 20 країн світу.

Серед ідей, які розглядають фіналісти конкурсу, є: портативні системи для лікування ниркової недостатності в польових умовах, спеціальні імпровізовані ноші для складного рельєфу, захищені канали зв’язку для медиків, балістичні пластини для облаштування тимчасових укриттів.

Очільник медичного відділу ОЗС НАТО з трансформації полковник Ніл Ай Маунг зазначив, що Альянс відмовився від пошуку єдиного універсального рішення. Натомість західні військові вивчають досвід України, щоб комплексно перебудувати медичну систему під вимоги масштабної війни високої інтенсивності.

Також варто зазначити, що головнокомандувач армії Швейцарії Томас Зюсслі визнав, що країна не здатна самостійно захистити себе від можливої повномасштабної військової агресії. За його словами, багато років недофінансування призвело до серйозних прогалин у техніці та спорядженні, внаслідок чого в разі надзвичайної ситуації лише третина військових буде повністю екіпірована.

Зюсслі підкреслив, що нейтралітет не є гарантією безпеки, якщо його не підкріплено реальною військовою спроможністю, і закликав до чесної оцінки оборонних можливостей держави.

У світлі цих подій важливо усвідомлювати, що військові конфлікти в сучасному світі вимагають нових підходів до забезпечення безпеки і медичних місій. НАТО, аналізуючи український досвід, прагне адаптувати свої стратегії до нових реалій, що може суттєво вплинути на майбутнє Альянсу та його здатність реагувати на загрози.