Українці можуть втратити землю: у яких випадках держава забере ділянку.

Право власності на земельну ділянку дозволяє володіти, користуватися та розпоряджатися землею. Власник може продавати, дарувати, обмінювати, передавати у спадок чи здавати ділянку в оренду, якщо це не порушує закон.

Згідно з главою 22 Земельного кодексу України, є чітко визначені підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян, підкреслює експерт "Земельного фонду України"

Сергій Коновалов.

Добровільна відмова від права власності на землю

Власник земельної ділянки може добровільно відмовитися від своєї власності, якщо вирішить, що утримання ділянки не вигідне або не планує її використовувати. У цьому випадку особа подає письмову заяву до органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

За словами Коновалова, добровільна відмова відбувається лише на користь держави або територіальної громади, і передача є безоплатною.

Втрата власності через смерть без спадкоємців

Після смерті власника земельної ділянки і відсутності спадкоємців земля переходить у державну або комунальну власність. Це трапляється у випадку, якщо немає родичів землевласника або він не склав заповіт.

Цей механізм регулюється як цивільним, так і земельним законодавством.

Відчуження ділянки власником

Продаж, дарування, міна або інші дії, спрямовані на передачу земельної ділянки іншій особі, є формою припинення права власності. Це відбувається на добровільних засадах.

"Коли власник сам вирішує розпорядитися майном — це класична підстава для припинення його прав на ділянку", — зазначає Коновалов.

Звернення стягнення на земельну ділянку

Якщо власник не виконує умов кредиту, земельна ділянка, що була заставою або іпотекою, може бути вилучена на користь кредитора. Власник може втратити право на землю після судового рішення.

"Таке стягнення може відбуватися відповідно до Закону України "Про іпотеку" або "Про заставу", якщо власник порушує умови договору", — пояснює Коновалов.