Росія атакувала сховище ядерних відходів у Чорнобильській зоні: що відомо.

Ситуація з відпрацьованим ядерним паливом в Україні

Як повідомляє Espreso.tv: В Україні триває розвиток ситуації з відпрацьованим ядерним паливом, яке раніше відправлялося до Росії до 2021 року. Протягом цього періоду Україна витрачала щорічно близько 200 мільйонів доларів на переробку та зберігання відпрацьованого пального. Відтепер цю проблему повинно вирішити Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке зведене у районі Буряківки в Чорнобильській зоні відчуження.

ЦСВЯП обслуговує три діючі українські атомні електростанції: Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську. Будівництво цього важливого об'єкта розпочалося у листопаді 2017 року, а перший пусковий комплекс сховища було завершено у грудні 2020 року. Державна інспекція ядерного регулювання України видала дозвіл на діяльність ЦСВЯП у квітні 2022 року, а 28 травня 2026 року сховище отримало постійну ліцензію на експлуатацію.

Атака на ЦСВЯП та заходи безпеки

Однак 7 червня 2026 року ЦСВЯП зазнало атаки безпілотника з боку Росії о 02:10. Пожежу, яка виникла внаслідок атаки, ліквідували протягом години. Важливо зазначити, що рівень радіації на об'єкті залишається в межах встановлених норм, що свідчить про стабільну ситуацію на території сховища.

Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива складається з двох частин:

• СВЯП-1, яке є застарілим сховищем 'мокрого' типу;
• СВЯП-2, що є сучаснішим сховищем 'сухого' типу.

Додатково на Запорізькій АЕС також функціонує локальне сховище 'сухого' типу. Ці заходи спрямовані на забезпечення належного зберігання відпрацьованого пального та покращення ядерної безпеки в Україні.

Ситуація із зберіганням відпрацьованого ядерного пального в Україні є критично важливою для забезпечення ядерної безпеки країни. Введення в експлуатацію ЦСВЯП має на меті зменшити залежність від зовнішніх держав у питаннях переробки та зберігання ядерних відходів. Атака на сховище підкреслює потенційні загрози, які можуть впливати на ядерну інфраструктуру України, що, в свою чергу, потребує посилення заходів безпеки в умовах збройного конфлікту.