Перемога над Росією: важливість економічної стійкості.

У той час як на фронті обидві армії, здається, знаходяться на межі виснаження, сторони протистояння прагнуть економічного краху свого ворога. Це саме тоді, коли починаються тривожні перемовини під егідою Трампа. В цій складній ситуації найяскравіше проявляється неймовірна стійкість України. Стійкість, що є можливою завдяки підтримці західних партнерів і бізнесу, який продовжує інвестувати в нашу країну, незважаючи на війну.

Напочатку четвертого року повномаcштабного вторгнення, є очевидним, що перемога можлива за умов економічного краху Росії. Війна значно виснажує російського агресора, але звільнення окупованих територій навряд чи є можливим в найближчі роки. У цій екзистенційній боротьбі стійкість української економіки є важливою, як ніколи раніше.

Після трьох років нищівних російських атак на енергетичну інфраструктуру, Україна вже кілька останніх місяців, в свою чергу, успішно наносить удари по багаточисельних енергетичних центрах,  намагаючись стримати російські військові зусилля і придушити економіку країни-агресора. 

Після неодноразових атак українських збройних сил на нафтопереробні заводи та в результаті  західних торгових санкцій, які починають приносити свої плоди, видобуток нафти в Росії досяг найнижчого рівня за останні 20 років, згідно інформації медіа ресурсу «Мілітарний». «НПЗ, нафтобази, заводи з виробництва компонентів для зброї, все те, без чого російська армія не здатна буде воювати інтенсивно, а російська економіка - забезпечувати сталі військові потреби», - пояснює український чиновник Андрій Коваленко, керівник Українського центру протидії дезінформації (Рада національної безпеки і оборони).

Російська економіка має проблеми

Продовження війни, яка мала стати лише коротким тріумфальним походом на Київ, призвело до значного погіршення стану російської економіки.  Владимир Путін особисто нещодавно визнав, що Росія стикається з економічними «труднощами», в той час як процентна ставка російського Центрального банку стрімко зростає (21% у жовтні 2024 року). Образ економічної стійкості, який Росія намагалася спроектувати на світ після свого повномасштабного вторгнення в Україну, є не більше ніж ілюзією, і фасад починає давати тріщини.

Різні джерела, включаючи звіт Гарвардського університету, пояснюють, що російський уряд змусив банки надавати пільгові кредити компаніям, пов'язаним з військовими контрактами. З середини 2022 року до кінця 2024 року приватні кредити зросли на 71%, що становить понад 19% ВВП. Близько 60% цих кредитів - близько $250 млрд - надано компаніям, безпосередньо пов'язаним з військовою галуззю. Це неминуче призведе до краху банківської системи, коли ці компанії почнуть дефолтувати за своїми кредитами.

Окрім перспективи банківської кризи, на 2025 рік стрімко насуваються серйозні труднощі для російської економіки. За даними МВФ, зростання ВВП сповільнилося з 3,8% до 1,4% у 2024 році. Інфляція підскочила до 9,5% у 2024 році порівняно з 7,4% у 2023 році. Ціни на продукти харчування зросли на рекордні 11,4% з жовтня 2022 року. Війна також загострила дефіцит кваліфікованої робочої сили, що призвело до зростання заробітних плат і підживлює інфляцію.

Очікується, що цього року витрати на оборону і безпеку Росії становитимуть понад 8% ВВП і 40% державних бюджетних витрат. Вони значною мірою перевищують інші видатки, підриваючи суспільний договір між Кремлем і населенням. На цьому тлі аналітики вважають, що Москва не зможе підтримувати свої військові зусилля і економічну стабільність нескінченно довго.

Дивовижна стійкість української економіки

Зі свого боку, українська влада дбає про те, щоб економіка могла витримати шок і виснаження. Саме тому економічний розвиток та збір податків залишаються центральними політичними питаннями. Інвестиції в економіку є другим пріоритетом бюджету 2025 року (після оборони та безпеки): витрати на необоронні види економічної діяльності зростуть більш ніж на 40%. Підвищення податків становитиме 2% ВВП у 2025 році.

Протягом останніх двох років, незважаючи на тяжкі випробування, українська економіка відновлюється: після падіння на 29% у 2022 році ВВП збільшився  на 5,3% у 2023 році, на понад 3,5% у 2024 році та має зрости на 2,7% у 2025 році. «Українська економіка демонструє неабияку стійкість», - каже Габріель Фельбермайр, директор Австрійського інституту економічних досліджень, посилаючись на “неймовірні” показники експорту автомобільних компонентів та зернових через Чорне море, незважаючи на спробу блокади з боку Росії. До 2025 року уряд планує покрити дефіцит торгового балансу, який оцінюється в 21,6% ВВП, або близько 40 мільярдів доларів, за рахунок фінансової допомоги від країн-союзників.

«Незважаючи на руйнування та переміщення, солідарність сімей, дії уряду та підтримка країн-союзників дозволили українцям продемонструвати стійкість перед обличчям економічних негараздів», - зазначає Аруп Банерджі, регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи, спираючись на результати нещодавньої оцінки. Щоб пом'якшити удар від втрати роботи та об’єктів власності, багато сімей змогли покластися на державні соціальні виплати - соціальну допомогу або пенсії за віком, а також на здатність держави забезпечувати державні послуги та доступ до охорони здоров'я. Допомога від американських, європейських та японських партнерів також відіграла ключову роль у стримуванні рівня бідності.

Інвестиції в Україну продовжують зростати

Хоча ця новина мало втішить багатьох українців, які потерпають від безперервних обстрілів з боку російського агресора, зростання кількості угод зі злиття та поглинання також є ознакою покращення ситуації у порівнянні з показниками за 2022 рік, про що свідчить зростання ВВП. Український бізнес повільно відроджується з попелу. 36 угод зі злиття та поглинання на загальну суму $643 млн було зафіксовано за перші дев'ять місяців 2024 року, згідно з даними KPMG в Україні, - після 37 угод на суму $625 млн за аналогічний період 2023 року. Це значно більше, ніж 28 угод ($494 млн), зафіксованих у 2022 році, що є найнижчим показником за останні десять років. Іноземні інвестиції, зокрема, продовжують зростати, причому більшість з них надходять з Північної Америки та Європи.

Серед міжнародних компаній, які інвестують в країну, незважаючи на війну, фігурує NJJ Capital, що належить французові Ксав'є Ньєлю. Компанія придбала третього за величиною мобільного оператора України Lifecell і провайдера послуг «Датагруп-Воля» за понад $600 млн, об'єднавши їх. Це найбільша за останнє десятиліття угода зі злиття та поглинання загальною вартістю $1,5 млрд, в яку входять всі капітальні витрати і, зокрема, $435 млн, наданих Європейським банком реконструкції та розвитку і Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) для фінансування нової компанії, створеної в результаті злиття.

Інший приклад - саудівська група SALIC, що придбала 12,6% акцій української агротехнологічної компанії MHP SE, одного з провідних експортерів рослинних олій. Але найбільше іноземного фінансування залучили саме інноваційні та технологічні українські компанії, серед яких найпомітнішим є інвестування $200 млн в Creatio, компанію-єдинорога в галузі ІТ.

Компанії, що підтримують українську економіку

Стійкості України також сприяє рішучість деяких менш відомих європейських інвесторів, таких як компанія Expert Petroleum (XP Group), яка продовжує розробляти українські газові ресурси на Заході країни, незважаючи на обстріли та щоденні труднощі. Це важлива діяльність для Львівської області, яка приносить прибуток українській державі на додаток до газу, що видобувається та використовується на місцевому рівні. Expert Petroleum продовжує виконувати контракт, підписаний у 2020 році, і розвиває свою діяльність в умовах повномасштабного вторгнення, зберігаючи майже 300 робочих місць для українців та інвестуючи понад 1 млрд гривень в економіку країни. Ці зусилля є прямим внеском в енергетичну безпеку України та розвиток її газовидобувного сектору.

Давід Мартінон, генеральний директор Expert Petroleum, пояснює, що компанія перевиконала свої цілі «з точки зору збільшення видобутку та інвестицій, незважаючи на початок війни у 2022 році. Ми ніколи навіть не розглядали можливості залишити країну або посилатися на форс-мажорні обставини». Ця безперервна діяльність забезпечує тепло і світло для тисяч сімей (в тому числі для багатьох внутрішніх переселенців), одночасно стимулюючи економічний розвиток регіону.

Серед інших іноземних компаній, які продовжують інвестувати в Україну, - ArcelorMittal. Цей металургійний гігант розширює виробництво в Кривому Розі та збільшив свої інвестиції майже на 20% у 2024 році до $155 млн. Голландська компанія Madoqua Renewables збирається побудувати сміттєпереробний завод у Тернопільській області за $930 млн. А турецька група Onur планує інвестувати $260 млн в українську зелену енергетику, зокрема у вітрові турбіни.

Внутрішні транзакції також допомагають стабілізувати економічну активність, хоча їхній загальний внесок менш значний. Після початку повномасштабного російського вторгнення Україна активізувала приватизацію з метою залучення коштів до державного бюджету. «Приватизація відбулася вчасно, адже зараз не час збільшувати збитки державних компаній», - підкреслює Віталій Коваль, директор Фонду державного майна України (ФДМУ). Найбільшим проєктом приватизації став продаж готелю «Україна» в Києві кіберспортивному магнатові Максиму Кріппі за $59,5 млн. Державне підприємство «ОГХК-Титан», один з найбільших у світі виробників титану, було продано компанії «Цемін Україна» за $96 млн. 

Незалежно від того, національні вони чи іноземні, всі ці приватні компанії допомагають підтримувати активну економічну структуру, створюючи робочі місця та дохід для держави. Це важливий виклик, адже підтримка жіттєздатності економіки є невід'ємною частиною боротьби за свободу.