Що таке ненормований робочий день у трудовому договорі.

Робочий процес є досить складним, але він повністю регулюється законодавством України. У тому числі й ненормований робочий день, який має оплачуватись окремо.

Якщо говорити про ненормований робочий день у трудовому договорі, він має кілька варіантів і також по-різному оплачується. Але найперше варто зрозуміти, що це і як це прописано в договорі. Загалом, якщо говорити про працевлаштування, варто обирати тільки офіційні варіанти.

Що у трудовому договорі прописано про робочий час?

Перш ніж розібратися, що ненормований робочий день це таке, варто кілька слів сказати про закони, що регулюють відносини між працівником та його керівництвом.

В Україні робочий графік регулюється низкою законодавчих актів, основним із яких є Кодекс законів про працю України (КЗпП). Він визначає основні правила щодо робочого часу, відпочинку, святкових днів та інших аспектів трудових відносин. Тобто, завжди на ці правила і треба спиратися.

Робочий день та робочий тиждень

Кілька слів слід сказати про робочий тиждень. В Україні в основному практикується п'ятиденний та шестиденний робочий тиждень. На більшості підприємств, установ та організацій встановлюється п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. У цьому тривалість робочого дня визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку чи колективним договором. Це дійсно найпоширеніші варіанти.

На підприємствах, де за характером виробництва або умовами роботи неможливо встановити п'ятиденний робочий тиждень, вводиться шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

У законі також прописано варіанти відпочинку. Протягом робочого дня (зміни) працівнику надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин та не менше 30 хвилин. Ця перерва не включається до робочого часу. Тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку має бути не менше 12 годин.

Також в окремих випадках працівникам надаються щотижневі безперервні вихідні тривалістю не менше 42 годин. В Україні встановлено такі святкові дні як Новий рік, Різдво Христове, Міжнародний жіночий день, Великдень, День Конституції, День Незалежності та інші. Робота цими днями забороняється, крім випадків, визначених законодавством. Принаймні така система працює до війни. Нині святкових днів немає.

Понаднормова робота: що про неї потрібно знати?

Коли йдеться про ненормований робочий графік, варто розуміти, що він може виникнути з різних причин. В Україні загалом діють обмеження на понаднормову роботу. Понаднормова робота не повинна перевищувати чотирьох годин протягом двох днів поспіль та 120 годин на рік для кожного працівника (стаття 65 КЗпП). Понаднормова робота оплачується в подвійному розмірі.

Гнучкий графік в Україні

Розглядаючи ненормований графік, варто обговорити, як у законі прописаний гнучкий графік. За згодою сторін може бути встановлений гнучкий робочий графік, за якого працівник сам розподіляє час роботи за умови виконання встановленої норми праці.

Є варіант і дистанційної роботи, який є неймовірно популярним останніми роками. Законодавство України передбачає можливість дистанційної (віддаленої) роботи, яка регулюється угодою між працівником та роботодавцем та включає правила використання обладнання та організації праці на відстані.

Ці основні положення відображають основні аспекти регулювання робочого графіка України. Втім, для конкретних ситуацій та підприємств можуть застосовуватись додаткові норми та правила, які слід враховувати в рамках чинного законодавства.

Ненормований робочий день

В Україні ненормований робочий день регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП) та передбачає особливий режим роботи, за якого працівник зобов'язаний виконувати свої трудові обов'язки за межами встановленої тривалості робочого часу.

Що точно входить у поняття ненормованого робочого дня:

1. Сфера використання. Ненормований робочий день зазвичай використовується для працівників, робота яких не піддається точному обліку робочого часу. Це може стосуватися керівників, спеціалістів та інших працівників, праця яких не піддається точному обліку часу.

2. Умова про ненормований робочий день має бути чітко прописана у трудовому договорі або колективному договорі.

3. Попри можливість залучення до роботи поза нормальною тривалістю робочого часу, загальний обліковий період робочого часу повинен відповідати встановленим нормам. Наприклад, сумарний робочий час протягом тижня не повинен перевищувати 40 годин.

За такий графік може й часто практикується компенса