Свідомість не в мозку: нова теорія пояснює передсмертні переживання.

Як повідомляє ТСН: Фізикиня та професорка з нанотехнологій Марія Стрьомме з Уппсальського університету в Швеції пропонує нову теорію свідомості, яка намагається пояснити невідомі феномени, такі як передсмертні переживання і телепатія. Вона стверджує, що свідомість не є лише продуктом мозку людини, а існує як загальне поле, схоже на елементарний блок Всесвіту.

Свідомість як хвиля в океані

Професорка Стрьомме вважає, що свідомість настільки ж основоположна, як частинки або енергія, що виникають із вібрацій у базовому полі. Якщо це правда, то індивідуальне усвідомлення є лише ілюзією розділеності.

Вона пояснює цю концепцію за допомогою природної аналогії, зазначаючи, що індивідуальна свідомість – це локалізоване збудження в універсальному полі свідомості, «подібно до хвилі на поверхні океану». Професорка вважає, що після смерті свідомість не зникає, а просто повертається у фонове поле.

«Фундаментальний субстрат усвідомлення не починається і не закінчується тілом, подібно до того, як океан не починається і не закінчується з появою окремої хвилі», — пояснила професорка Стрьомме.

Пояснення телепатії та посмертних переживань

Теорія Стрьомме відкриває нові можливості для наукового вивчення явищ, які раніше вважалися псевдонауковими. Наприклад, це може пролити світло на передсмертні переживання, коли людина бачить релігійні постаті чи померлих близьких.

Оскільки свідомість не є виключно продуктом мозку, а є відображенням глибинного поля, її дослідження можуть дати результати навіть під час клінічної смерті, коли мозок притуплений. У такі моменти можуть виникати «нетипові доступи» до цього поля. Це також стосується психічних здібностей, як-от телепатія. Якщо всі свідомості є частинами одного поля, інформація може передаватися між ними, навіть якщо з’являється враження, що вони розділені простором чи часом.

Наукова перевірка теорії

Професорка Стрьомме закликає до «жорсткої науки», щоб перевірити її гіпотезу. Вона вважає, що, якщо її теорія вірна, дослідження мозкової активності людей у стані глибокої медитації чи «емоційної синхронізації» повинні виявити доказ їхньої «синхронізації» з іншими.

«Можливість того, що свідомість є фундаментальною, недостатньо вивчена. Але це швидко змінюється. Ми досягаємо точки, коли постановка глибших питань про свідомість — це не філософія на узбіччі, а стає науковою необхідністю», — підсумувала Стрьомме.

Крім того, згадується випадок жінки, яка двічі помирала і стверджує, що отримала важливе повідомлення під час перебування в іншому вимірі разом із «потойбічними істотами».

Теорії, подібні до розробок професорки Стрьомме, можуть поставити актуальні питання щодо природи свідомості та її місця в сучасній науці. Вивчення цих явищ може сприяти кращому розумінню не тільки фізіологічних, але й метафізичних аспектів існування людини.