Українці святкуватимуть Різдво 25 грудня: головні традиції та заборони.
Як повідомляє ТСН: Різдво Христове, яке українці святкують щозими, отримало нову дату святкування минулого року. Раніше це велике християнське свято відзначалося 7 січня, однак після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар, більшість важливих церковних свят почали святкувати на 13 днів раніше. Тепер Різдво Христове в Україні святкується 25 грудня. Наступного року свято припаде на четвер.
Різдво Христове: історія свята
Різдво Христове символізує народження Ісуса Христа, Спасителя людства, який прийшов на землю спокутувати гріхи всіх людей. Його матір'ю була Діва Марія, яка за Євангелієм зачала сина від Святого Духа. Марія разом із чоловіком Йосипом жила в Назареті, але коли настав час народження, їм довелося вирушити до Вифлеєму на перепис населення.
Через великий наплив людей у місті, Йосипу та Марії не вдалося знайти кімнату для ночівлі. Вони знайшли притулок у невеличкій печері, де пастухи переховувалися від негоди. Саме там, у цю ніч, Діва Марія народила сина, якому судилося стати Сином Божим.
Пастухи стали першими, хто дізнався про це диво. Ангел сповістив їм про народження Ісуса, після чого вони прийшли поклонитися. Також над Вифлеємом засяяла яскрава зірка, що вказала шлях до Спасителя. Після пастухів до печери прибули мудреці, які принесли Ісусу дари: миро, ладан і золото.
Різдво Христове: традиції українців
Для українців Різдво завжди було родинним святом, а більшість обрядів цього періоду відбувалася в тісному сімейному колі. Вся родина збиралася разом за столом.
Святкування Різдва починалося 24 грудня, в Святвечір. З першою зіркою потрібно було сісти за святковий стіл, на якому обов'язково було 12 пісних страв: кутя, млинці, пісний борщ з галушками, голубці, тушена капуста, гриби, риба. Хоча страви відрізнялися в залежності від регіону, кутя завжди залишалася центром святкування.
Існувало повір'я, що людина, яка не святкує Різдво вдома, буде блукати протягом року. У цей день важливо було уникати сварок, і навіть у разі конфліктів треба було примиритися — адже це особливий період.
Добре зберігалася традиція дідуха — снопа пшениці або жита, який прикрашали висушеними квітами та ставили на покуті, де висіли ікони.
Що потрібно і не можна робити на Різдво
Оскільки весь цикл різдвяно-новорічних свят має велику значущість для українців, з Святвечора на 12 днів заборонялася будь-яка фізична праця, за винятком догляду за худобою та приготування їжі.
Також не дозволялося позичати або давати в борг гроші, адже вважалося, що як зустрінеш рік, так його й проведеш. Ніхто не хотів мати фінансові труднощі протягом року.
Цікаво, що на Святвечір проводили обряди для вигнання нечисті, примовляючи:
«Як не прийдеш тепер, то щоби весь рік не приходив, за морем твоя вечеря».
На Різдво також ходили колядувати. Селяни переодягалися в різних персонажів і відвідували домівки, виконуючи обрядові пісні — колядки.
Сьогодні Різдво в Україні являє собою не лише духовне святкування, але і можливість підкреслити національні традиції та зміцнити родинні зв’язки. З новими змінами у даті святкування, українці мають можливість разом відзначати цей важливий день, зберігаючи свої унікальні обрядами та культурні традиції, які передаються з покоління в покоління.
Читайте також
- Тварини на фронті зривають операції ГУР: через що виникають хибні тривоги
- Напад на військових у Львові: чи змінять правила для електросамокатів після інциденту
- Власникам землі в Україні загрожує втрата ділянок: як уникнути покарання
- Залужний про готовність українців до боротьби: 60% готові захищати країну
- В ОНТУ відкрили меморіальну дошку загиблому Герою України Олексію Вадатурському
- Нові дорожні знаки в Україні: яким транспортом заборонено паркуватись у зоні стоянки

