Ставок в оренді — чи можна рибалити без дозволу у 2025.

Риболовля — одне з найулюбленіших занять як в молоді, так і в пенсіонерів. На річках ловити рибу зазвичай не проблема. Але на ставках, особливо тих, що передані в оренду, часто виникають конфлікти. Орендарі іноді не пускають людей на водойму, пояснюючи це тим, що вони запускають туди рибу власним коштом і мають право обмежувати доступ.

Чому виникають суперечки між орендарями та рибалками

Суперечки найчастіше виникають через положення Водного кодексу України. Стаття 51 гарантує громадянам вільний доступ до водойм для загального користування — риболовлі, купання, пересування човнами тощо. Особливо це стосується ставків у межах населених пунктів. Обмежити доступ можна лише у виняткових випадках, передбачених законом.

Водночас стаття 47 дозволяє встановлювати обмеження, але тільки за умови, що це передбачено договором оренди, погодженим з місцевою владою. Якщо таких умов у договорі немає, орендар не має права забороняти доступ.

Виходить, що вирішальне значення має саме договір оренди. Саме в ньому повинні бути прописані всі обмеження. Якщо обмежень немає, водойма залишається у вільному доступі, а орендар не може перешкоджати рибалці. Він може лише вимагати дотримання загальних правил рибальства.

Потрібно також враховувати, що деякі водойми — так звані рибогосподарські технологічні, взагалі не призначені для загального користування. Тут заборонено:

• купання;
• катання на човнах;
• аматорське рибальство.

Чи можуть орендарі брати гроші з рибалок

Орендар має право організовувати рекреаційні послуги — відпочинок, оздоровлення, екологічне виховання, включно з платною чи безоплатною риболовлею. Проте якщо послуга є платною, орендар зобов’язаний мати відповідний КВЕД. Інакше він не має права брати гроші за доступ до водойми.

Варто також розуміти різницю між спеціальним і загальним водокористуванням. Деякі орендарі помилково вважають, що спеціальне користування скасовує загальне. Насправді це не так — це різні правові режими.

Важливу роль відіграє і місцева влада. Вона контролює дотримання умов договору, а також часто зобов’язує орендарів облаштовувати зони для риболовлі й відпочинку. Якщо такі місця не визначені, рибалити можна будь-де, дотримуючись чинних правил.

Змінити вже укладений договір оренди можливо. Для цього орендар має звернутися до громади та пройти процедуру публічного обговорення. У багатьох селах, де орендар дбає про благоустрій, допомагає місцевим мешканцям і пенсіонерам, люди підтримують ініціативу щодо врегулювання порядку користування ставком.

Тож якщо орендар хоче встановити певні правила чи обмеження, краще вести діалог із громадою, а не вступати в конфлікт. Саме переговори допомагають досягти справедливого рішення для всіх сторін.

Пояснення конфліктів між орендарями водойм та рибалками часто виникають через розбіжності в тлумаченні законодавства про водні ресурси та договорів оренди. Залежно від умов укладених у договорі, орендар може або не може обмежувати доступ до ставків для риболовлі. У таких ситуаціях важливо вивчити умови угоди та дотримуватися правових норм для вирішення конфліктів мирним шляхом та залученням громадськості.