Стоунгендж: геологи спростували теорію про льодовикове перенесення каменів.

Дослідження Стоунгенджа

Як повідомляє TSN.ua: Дослідження геологів з Університету Кертіна спростовує теорію про льодовикове перенесення каменів для Стоунгенджа, підтверджуючи, що камені переміщувалися людьми. Це відкриття було опубліковане в журналі Communications Earth and Environment, де вчені представили результати свого аналізу.

Аналіз мінералів

Геологи проаналізували 700 зерен мінералів, зокрема циркону та апатиту, з річкових відкладень навколо Стоунгенджа. Важливим фактом є те, що у ґрунті не було знайдено слідів порід із західного Уельсу чи Шотландії. Замість цього, знайдені мінерали є місцевими, їхній вік складає від 1,7 млрд років до 60 млн років.

Дослідження також підтверджує, що блакитні камені були доставлені з пагорбів Преселі в Уельсі на відстань 225 км. Вівтарний камінь, своєю чергою, походить із півночі Англії або Шотландії, що свідчить про переміщення на відстань понад 500 км. На човні Хьортспрінг, затопленому понад 2000 років тому, був знайдений відбиток пальця віком більше 2000 років.

Висновок вчених однозначний: камені були переміщені людьми цілеспрямовано.

Це дослідження вносить нові дані до розуміння процесів, що стоять за створенням такого знакового архітектурного об'єкта, як Стоунгендж, підтверджуючи, що людські зусилля відіграли ключову роль у його формуванні.

Це відкриття має значення не лише для вивчення Стоунгенджа, але й для ширшого розуміння технологічних та соціальних аспектів життя людей епохи неоліту. Знання про те, як і чому були переміщені ці камені, може допомогти вченим краще усвідомити організацію праці, транспортні технології та культурні практики того часу.

Вивчення таких археологічних пам'яток, як Стоунгендж, продовжує залишатися важливим для розкриття історії людства та його взаємодії з навколишнім середовищем.