Джуканович Мило
Міло Джуканович - президент Чорногорії
Дата народження: 15.02.1962
Міло Джуканович - президент Чорногорії. Лідер Демократичної партії соціалістів Чорногорії. Прем'єр-міністр Чорногорії в 1991-1998, президент Чорногорії в 1998-2002. З 2003 по 2006 (з 29 лютого 2008 по 29 грудня 2010 року) - прем'єр-міністр Республіки Чорногорія. Знову став прем'єр-міністром 4 грудня 2012 року, попрацювавши на цій посаді до 2016 року.
Місце народження. Освіта. Міло Джуканович народився 15 лютого 1962 року в Нікшичі, Чорногорія. Його батько Радован, працював суддею, мати - медсестрою. У сім'ї крім Міло були також старша сестра Анна і молодший брат Ако. Після закінчення школи в Нікшичі, Міло вступив до університету Чорногорії в Титограді на економічний факультет, який закінчив в 1986 році з дипломом економіста в сфері туристичної діяльності.
Політична кар'єра. У 1979 році, ще в школі, Міло Джуканович став членом Союзу комуністів Югославії. Його батько був впливовим членом цієї єдиної дозволеної партії. У 1989 році, у віці 26 років, Джуканович був обраний до складу ЦК СКЮ. Незабаром разом зі своїми соратниками Моміром Булатовичем і Светозаром Маровичем він відштовхнув від влади в Чорногорії
'стару гвардію', розгорнувши кампанію так званої 'антибюрократичної революції' за прямої підтримки Слободана Мілошевіча і органів державної безпеки.Незважаючи на те, що формально їхній триумвірат не займав ключових посад, вони змогли розставити на важливі державні пости своїх людей.
Всі пов'язані матеріали
- Правительство Чорногорії отримало вотум недовіри й пішло в відставкуНовини
- Президент Чорногорії заявив про напад на незалежність його країни з боку Сербії і РФНовини
В 1996 р. став противником Слободана Мілошевіча, відмовившись від традиційної союзницької ідеології Сербії і Чорногорії на користь ідеї самостійності. За час його президентства 2003 року Союзна Республіка Югославія перетворилась на Державний Союз Сербії і Чорногорії, а під час його четвертого прем'єрського строку Чорногорія проголосила незалежність (2006 року), підтверджену в подальшому на референдумі.
Займав пост прем'єра протягом трьох сроків поспіль з 1991 по 1998 (1991-1993, 1993-1996, 1996-1998), після чого був президентом Чорногорії (1998-2002) і знову прем'єр-міністром (2003-2006). Залишивши пост наприкінці 2006 року, повернувся в лютому 2008. Його блок переміг на дострокових парламентських виборах 2009 року, отримавши 51,94% голосів, що забезпечило Джукановичу шостий строк. Пішов у відставку в грудні 2010 через чотири дні після того, як ЄС надав Чорногорії офіційний статус кандидата на вступ до співтовариства.
17 жовтня 2016 Міло Джуканович заявив про перемогу своєї партії (Демократична партія соціалістів) на парламентських виборах: отримала 36 з 81 місця. На прес-конференції після виборів він підтвердив заявлений раніше курс на вступ Чорногорії до ЄС і НАТО.
Також Джуканович є багаторічним президентом Демократичної партії соціалістів Чорногорії (раніше Чорногорського крила Комуністичної партії Югославії), яка має більшість у парламенті країни з часу введення багатопартійної системи.
26 жовтня 2016 року представник партії соціалістів оголосив про наближену відставку Джукановича, не називаючи причин. 28 листопада 2016 року на посаді голови уряду його замінив Душко Маркович.
З 20 травня 2018 року - президент Чорногорії.
Спроба державного перевороту в Чорногорії. 10 листопада 2016 року прем'єр-міністр Чорногорії Міло Джуканович звинуватив проросійську опозицію у безпосередній причетності до сценарію заговору щодо силової зміни уряду в країні та його вбивства в день виборів. 16 жовтня 2016 року в день виборів в Чорногорії російські розвідники за підтримки та благословіння Москви, планували організувати заговір з метою атакувати парламент Чорногорії та вбити прозахідного голову уряду з метою саботування плану країни щодо вступу до НАТО.
16 жовтня 2016 року в Чорногорії були арештовані 20 громадян Сербії, яких чорногірські силовики звинувачують у підготовці збройних нападів на держустанови, поліцейські дільниці та чиновників після завершення голосування на парламентських виборах.
20.09.2023 р.