Карпачова Ніна

Біографія

Дата народження: 12.08.1957

Місце народження. Освіта. Народилась у містечку Чади́р-Лунга Молдавської РСР у сім'ї юристів, звідки в 1959-му року переїхала з батьками до Керчі. У 1979-му року закінчила з червоним дипломом юридичний факультет Київського державного університету ім.Т.Шевченка (за спеціальністю правознавство).

Кар'єра. Трудовий шлях Карпачева почала у 1975 році, працюючи експедитором, претензіоністом Торгмортрансу в Керчі. Після закінчення вищого навчального закладу стала юридичним консультантом рибоконсервного філіалу об'єднання Керчрибпром. Була на комсомольській роботі, після чого вступила до Вищої партійної школи в Києві. З 1985 по 1988 роки була секретарем Алуштинського міського комітету КПРС. У 1988-1991 роках - аспіранткою Академії громадських наук у Москві. Потім рік працювала консультантом з правових питань Міжнародного центру Реріхів, наступні два - доцентом юридичного факультету Сімферопольського державного університету.

У 1994-му Карпачева вперше стала народним депутатом України (балотувалась по мажоритарному округу в Алушті). Працювала заступником голови комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Після цього двічі (у 1998 і 2003 роках) ставала Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Весною 2006 року непартійний омбудсмен вдруге стала нардепом - пройшла до парламенту під №2 списку Партії регіонів. У зв'язку з поєднанням посад парламент у листопаді 2006-го припинив повноваження Карпачевої як Уповноваженого з прав людини, проте поручив виконувати його обов'язки до обрання нового.

У лютому 2007-го парламентська коаліція в форматі Партія регіонів - Соціал-демократична партія - Компартія обрала її омбудсменом на третій строк. Основним ідинственим конкурентом Карпачевої був відомий правозахисник Євген Захаров - голова правління Української Гельсінської групи з прав людини та співголова Харківської правозахисної групи. Для перемоги його кандидатурі не вистачило голосів у фракціях Наша Україна та БЮТ.

Позбавлена посади 27 квітня 2012 року після закінчення строку повноважень. Її замінила Валерія Лутковська.

У 2016-му стає першою заступником голови Союзу юристів України (під керівництвом Святослава Піскун).

У вересні 2018 року Ніну Карпачеву обрав віце-президентом Європейського інституту омбудсмена.

З 1998 року Карпачева - член Європейського, а з 2000-го - Міжнародного інституту омбудсмена. Екс-член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Заслужений юрист України.

У вересні 2021 року Ніну Карпачеву вдруге обрали віце-президентом Європейського інституту омбудсмена.

Погляди, діяльність, оцінки. За думкою Карпачевої, головним порушником прав людини в Україні є держава, основне джерело порушень - масова бідність населення. А серед усіх гілок влади найбільше претензій омбудсмен мала до судової системи.

Діяльність Карпачевої на посаді Уповноваженої з прав людини з боку політиків і експертів викликала і викликає різноманітну оцінку. Зокрема, із різними періодами її оцінювали представники громадських організацій, зокрема - правозахисних. Були і похвали, і критика, яка в останні роки тільки посилювалась. До претензій до Карпачевої ставилася надмірна нескромність, недостатня ефективність і професіоналізм роботи омбудсмена і її апарату, відсутність політичної безсторонності.

Зокрема, негативне сприйняття персони г-жи Карпачевої у правозахисному співтоваристві спричинилося в 2007 році через намір членів антикризової коаліції знову висунути її кандидатуру на посаду Уповноваженого з прав людини. За власними словами Карпачевої, 'омбудсмен завжди перебуває в опозиції до влади'. Однак, зважаючи на те, що після виборів-2006 вона офіційно стала членом правлячої коаліції, то сумніви в опозиційності, незалежності і незаангажованості Карпачевої у багатьох лише посилилися. Причому, не на рівному місці: тут можна нагадати, хоча б внесок омбудсмена в істеричну антинатовську кампанію в травні 2006-го.

12.08.2022 р.