Віталій Кличко
Біографія Віталія Кличка
Дата народження: 19.07.1971
Віталій Володимирович Кличко - мер Києва з 5 червня 2014 року. Глава Київської міської державної адміністрації з 25 червня 2014 року. Багаторазовий чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії. Чемпіон спорту ЮНЕСКО (04.12.2006). Кандидат наук з фізичного виховання і спорту (2000). Герой України (2004). Почесний громадянин міста Києва.
Місце народження. Освіта. Народився у селищі Біловодське Московського району Киргизької РСР. Разом з батьками (батько - офіцер авіації, мати - службовець) і молодшим братом Володимиром (який також став відомим боксером) жив у різних куточках Радянського Союзу. У 1984 році родина переїхала в Україну.
У 1995 році Кличко закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут ім. Драгоманова (спеціальність - викладач фізкультури). Кандидат наук у галузі фізичного виховання і спорту (захистив дисертацію на тему "Методика визначення здібностей боксерів в системі багатоетапного спортивного відбору").
У 2011 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши ступінь магістра зі спеціальності "Управління громадським розвитком".
Спортивні досягнення. Боксом почав займатися у 14 років. На деякий час захопився кікбоксингом (і досить успішно виступав). За 30-річну спортивну кар'єру досяг висот світового рівня (з 1996 року - у професійному боксі).
Кличко - шестикратний чемпіон світу з кікбоксингу, трьохкратний чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, багаторазовий чемпіон Європи серед професіоналів, міжконтинентальний чемпіон за версіями WBO і WBA, чемпіон світу у суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і WBC.
За статистикою, на любительському ринзі провів 210 боїв (185 виграв, з них 80 - нокаутом). На професійному ринзі - 37 поєдинків (35 перемог досрочно, 2 поразки). У 1999 році був внесений до Книги рекордів Гіннеса як перший чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадобилася найменша кількість раундів. Нагороджений званням заслуженого майстра спорту України.
У 2007 році оголосив про своє рішення повернутися до професійного спорту. Після цього виграв бій з Семюелем Пітером, який забрав чемпіонство у росіянина Олега Маскаєва, захистив титул чемпіона WBC у поєдинку проти обов'язкового претендента кубинця Хуана Карлоса Гомеса, виграв поєдинок з Крісом Арреолою. У поєдинку проти американця Кевіна Джонсона в грудні 2009 року встановив новий рекорд викинутих джебів за поєдинок у суперважкій ваговій категорії - 749. У травні 2010 року Кличко захистив свій титул у поєдинку проти чемпіона Європи Альберта "Дракона" Сосновського з Польщі, у жовтні того ж року - з американцем Шенноном Бріггсом.
Всесвітня боксерська рада визнала чемпіона світу за версією WBC українця Віталія Кличка найкращим панчером в історії суперважкої дивізіону.
На професійному ринзі провів 43 поєдинки: 41 перемога (38 нокаутом), 2 поразки.
Політична кар'єра. У 2005 році Кличко став радником президента України Віктора Ющенка. У жовтні 2006-го отримав посаду штатного радника глави держави. Ще раніше, під час президентської гонки 2004-го, в дні Помаранчевої революції брати Кличко відкрито підтримали кандидата від опозиції.
На виборах-2006 Кличко одночасно балотувався у народні депутати України (під №1 списку блоку ПОРА-ПРП), у депутати Київради та на пост мера Києва. У результаті отримав лише мандат депутата законодавчого органу столиці. Одночасно очолив групу на ім'я себе. На виборах міського голови посів друге місце, поступившись Леоніду Черновецькому, але обійшов колишнього мера Києва Олександра Омельченка.
Відразу після оголошення Верховною Радою в початку 2008 року досрочних виборів столичної влади Кличко заявив про своє намір балотуватися на пост мера. Спроба була неуспішною. На досрочних виборах столичної влади у травні 2008 року Кличко посів третє місце, поступившись Черновецькому та Олександру Турчинову. Водночас, Кличку знову вдалося привернути в Київраду свій блок.
24 квітня 2010 року політична партія Нова Країна була перейменована в партію УДАР (Український демократичний альянс за реформи), яку очолив Віталій Кличко.
У 2012 році вивів на парламентські вибори свою партію УДАР, яка за результатами голосування посіла третє місце після Партії регіонів та Батьківщини, отримавши 13,96% голосів виборців. Всього в Верховній Раді VII скликання УДАР отримав 42 мандати. Сам Кличко увійшов до складу комітету ВР з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.
У кінці листопада 2013 року приєднався до масових акцій протесту в країні, які переросли у Революцію гідності.
На досрочних виборах президента 25 травня 2014 року Кличко не балотувався, підтримавши кандидатуру Петра Порошенка. На цю ж дату були призначені позачергові вибори київського міського голови та депутатів Київради, за результатами яких Кличко став мером столиці (за нього проголосували 56,7% киян), а його партія УДАР отримала більшість у Ки