Котіяр Маріон

Дата народження: 30.09.1975

Маріон Котіяр - французька актриса театру, телебачення і кіно. Знімається як у французьких, так і зарубіжних фільмах.

Місце народження. Освіта.

Маріон Котіяр народилася 30 вересня 1975 року в Парижі. Її мати - театральна актриса, батько, Жан-Клод - театральний актор, режисер, засновник театральної трупи 'Котіяр' і викладач в школі акторської майстерності.

Дитинство Маріон провела в місті Орлеан, департамент Луара, де вона навчалась в Консерваторії драматичного мистецтва і відвідувала курси співу. Проте професія батьків вплинула на неї - вже у шестирічному віці вона почала з'являтися на сцені - або надавала репліки матері-актрисі, або блистала в спеціально постановлених для неї батьком-режисером дитячих п'єсах.

Кінокар'єра.

У 1993 році вона знялася в передостанній серії першого сезону ('Некуди бігти') американського телесеріалу 'Горець'. Після цього дебюту Котіяр почала зніматися в кіно і на телебаченні. Її першою роллю на великому екрані стала Матильда у фільмі 'Історія хлопця, який хотів, щоб його поцілували' Філіппа Ареля про життя молодого і самотнього студента Рауля, який мріє про кохання і перший поцілунок. Того ж року Маріон отримала одну з головних ролей у молодіжному серіалі 'Крайній предел', що розповідає про життя студентів французького спортивного інституту. У 1996 році вона зіграла ролі другого плану в драмі Арно Деплешена 'Як я обговорював… (моє сексуальне життя)' і науково-фантастичній комедії Коліны Серро 'Зелена красуня'. Незважаючи на ці спроби зайняти свою нішу во французькому кіно, у кар'єрі актриси наступив застій.

У 1997 році за роботу в театральній постановці 'Прекращенное дело' Маріон була відзначена престижною театральною нагородою. Тоді ж її вперше затвердили на роль Лілі Бертіно, нареченої головного героя, в комедійному бойовику режисера Жирара Пиреса 'Таксі', сценаристом і продюсером якого виступив знаменитий Люк Бессон. Цей фільм з захоплюючими пригодами та гонками по оживленим вулицям Марселя став одним із найуспішніших фільмів Франції 1990-х і отримав широку міжнародну відомість, а Маріон стала добре відомою французькому і зарубіжному глядачу, а також була номінована за свою гру на головну кінопремію французького кіно, 'Сезар', як найбільш перспективна актриса. У 2000 і 2003 роках вона знову зіграла у тій самій ролі в фільмах 'Таксі 2' і 'Таксі 3'.

Після 'Таксі' Маріона Котіяр затвердилася во французькому кінематографі і стала отримувати одну пропозицію за іншою. Помітні фільми з її участю: історична любовна драма Франсіса Резцера 'Війна в горах' і військова драма П'єра Грімблата 'Ліза'. У 2000 році вона була членом журі на фестивалі фантастичного кіно в Жерарме. У 2001 році Котіяр зіграла свою першу головну роль в кіно, у мелодрамі Жиля Паке-Бренне 'Милі дрібниці', де вона виконала одразу дві ролі, сестер-близнюків Марі і Люсі, для чого Маріон знадобилося співати в фільмі, для чого вона додатково пройшла місячні курси співу. За цю роль Котіяр знову була відзначена номінацією на 'Сезар' як найбільш перспективна актриса і знову не отримала нагороди.

Хоча Котіяр все ще більш відома во Франції, фільми з її участю почали приносити їй світову відомість. Вона знялася у трилері Гійома Нікло 'Приватне розслідування' і в романтичній комедії Янна Самюеля 'Впади в мене, якщо наважишся'. За свою гру вона була відзначена премією найкращої актриси на кінофестивалі в Ньюпорт-Біч. У 2003 році Маріон знялася у своєму першому великому іноземному фільмі, зігравши роль Жозефіни, вагітної нареченої головного героя фантастичної трагікомедії режисера Тіма Бертона 'Велика риба', в якому зібралася дуже серйозна акторська група з Юеном Макгрегором, Альбертом Фінні, Хеленою Бонем-Картер, Денні Де Віто, Стівом Бушемі і Джессікою Ланг.

Співпраця з режисером Жан-П'єр Жоні є апогеєм в кар'єрі актриси. У своїй драмі про Першу світову війну 'Довга помолвка' 2004 року Жоні розповідає історію молодої дівчини Матільди (її зіграла Одрі Тоту), яка шукає свого зниклого жениха, засудженого на смерть разом з ще чотирма солдатами за умислені ушкодження зі страху перед боєм. Маріон Котіяр виконала роль Тіни Ломбарді, колишньої проститутки, яка також шукає свого коханого. Але він загинув на війні, і Тіна помстилася обвинуваченим, з мести заперечивши їх смерть. У цьому фільмі Маріон виконала дуже життєво і під час зйомок випробовувала неймовірну нервову напругу. За свою відмінну гру Маріон Котіяр отримала премію 'Сезар' в номінації 'Найкраща актриса другого плану'.

Після міжнародного успіху 'Довгої помолвки' Маріон стала однією з найбільш популярних актрис французького кіно. У 2005 році вийшло шість фільмів з її участю, а в листопаді 2006 року відбулася прем'єра романтичної комедії Рідлі Скотта 'Гарний рік', в якій Котіяр зіграла одну з головних ролей у парі з Расселом Кроу. А в 2007 році Маріон з'явилася на екрані як знаменита французька співачка Едіт Піаф у фільмі 'Життя в руках'.