Поліщук Микола

Біографія

Дата народження: 02.05.1944

Місце народження. Освіта. Народився у селі Липятин Хмельницького району Вінницької області. У 1969 році закінчив медичний факультет Ужгородського державного університету (лікувальна справа, лікар).

Кар'єра. 1961-1963 рр. - вчитель Липятинської восьмирічної школи.

1966-1969 рр. - робота в Ужгородській обласній неврологічній лікарні.

1969-1970 рр. - лікар-анестезіолог Великоберезнянської центральної районної лікарні.

1970-1972 рр. - клінічний ординатор Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту.

1972-1974 рр. - аспірант, лікар-нейрохірург Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту.

1974-1983 рр. - асистент Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів.

1983-1993 рр. - старший науковий співробітник Київського науково-дослідного нейрохірургічного інституту, головний нейрохірург Управління охорони здоров'я Києва.

1993-1995 рр. - директор клініки невідкладної нейрохірургії, заступник директора з наукової роботи Науково-практичного об'єднання швидкої медичної допомоги і медицини катастроф.

1995-2002 рр. - завкафедри Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупика.

2002-2005 рр. - народний депутат України IV скликання, член фракції Наша Україна. Був головою Комітету ВР з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. У парламент прийшов, будучи членом партії 'Реформи і порядок' Віктора Пінзеника. Пізніше вступив до Народного Союзу Наша Україна.

С формен Феврал по Сентязбру 2005 його місце голови Мінздрава посів Юрій Поляченко. В реанімації вітчизняної медицини полити не встигнув. Проте діяльність відрізнялась деякими радикальними і скандальними рішеннями та нововведеннями (такими як обов'язкове відроблення випускниками медичних ВНЗ у селах або продаж будь-яких медикаментів виключно за рецептами лікаря).

Після відставки Кабміна Тимошенко Микола Поліщук працював старшим відділом спинного патології Інституту нейрохірургії ім. А.Ромоданова АМН України. На його посаду голови Мінздрава прийшов Юрій Поляченко.

З вересня 2006 по березень 2010 рр. - радник президента України Віктора Ющенка. Звільнений новим президентом Віктором Януковичем.

Наукова діяльність. Автор і співавтор близько 300 наукових праць, зокрема, 13 монографій, 18 винаходів, 63 раціоналізаторські пропозиції.

Регалії. Доктор медичних наук (1987). Професор (1997). Почесний член-кореспондент Академії медичних наук України (1997). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Удостоєний орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004).

29.04.2022 р.