Семіно́женко Володи́мир

Семіно́женко Володи́мир

Біографія

Дата народження: 09.06.1950

Місце народження. Освіта. Народився в Києві в сім'ї військовослужбовця. Закінчив школу в Харкові. У 1972 році отримав освіту на фізико-технічному факультеті Харківського державного університету.

Кар'єра. З 1985 року працював генеральним директором Всесоюзного науково-виробничого об'єднання Монокристаллреактив, яке в 1991 році увійшло до складу Академії наук України, а в 1995 році, за ініціативою Семиноженка, було перетворено на перший в Україні академічний науково-технологічний концерн.

З 1996 року - науковий керівник і голова ради директорів цього концерну.

1996-1998 рр. - глава Міністерства науки і технологій України.

З 1997 року - керівник Харківського філіалу Національного інституту стратегічних досліджень.

1999, 2001-2002 рр. - віце-прем'єр-міністр України.

З 2000 року - президент технопарку Інститут монокристалів, створеного за указом президента України Леоніда Кучми.

З 2002-го - керівник науково-технологічного комплексу Інститут монокристалів НАН України, до складу якого увійшли Інститут монокристалів, Інститут сцинтиляційних матеріалів, ДП Завод хімічних реактивів, НДЦ Імунобіотехнології, НІІ мікроприладів, Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки.

У 1994, 1998 і 2002 рр. обирався народним депутатом України.

2003-2005 рр. - радник президента України Кучми.

З 2006-го - голова ради директорів міжгалузевої науково-технологічної корпорації Нові технології і матеріали.

З 2008 року - голова наглядової ради американо-української компанії Інтего.

11 березня 2010-го призначений віце-прем'єр-міністром України у уряді Миколи Азарова. Відповідальний за гуманітарний блок питань. 2 липня того ж року звільнений. Мотивацією для звільнення, як випливає з пояснювальної записки до постанови, було те обставина, що Семиноженко був призначений на пост віце-прем'єр-міністра з порушенням регламенту Верховної Ради.

З червня по грудень 2010-го - глава Державного комітету інформатизації.

21 грудня 2010 р. указом президента Віктора Януковича призначений головою Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України.

11 червня 2014 року подав у відставку з поста голови Госінформнауки.

Громадська діяльність. Глава фондів "Україна - дітям", "Нові імена України". Голова ради всеукраїнської програми "Людина року". Голова Української федерації вчених. Член комітету з питань конкурсного відбору проектів з розробки високотехнологічних наукових розробок при Кабінеті Міністрів України. Президент Всеукраїнської громадської організації "Українська асоціація спеціалістів інформаційних технологій". Глава громадського руху Нова Україна.

2001-2003 рр. - голова Партії регіонів. Після нього партію очолив Янукович.

Регалії. Доктор фізико-математичних наук (1984). Професор, член-кореспондент АН УРСР (1988), Академік Національної академії наук України (1992). Почесний дійсний член (академік) Академії мистецтв України. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000), Міжнародної премії в галузі ядерної фізики (1999). Нагороджений орденом "За заслуги" І-ІІІ ступенів.

Сім'я. Одружений. Три сина.

09.06.2022 р.