Ющенко Катерина

Дата народження: 01.09.1961

Катерина Михайлівна Ющенко (Чумаченко) - українська та американська економістка, підприємець, друга дружина третього президента України Віктора Ющенка (2005-2010). Мала успішну кар'єру в уряді США та приватному бізнесі, зараз займається благодійною діяльністю.

Сім'я.

Народилася в Чикаго, штат Іллінойс, у сім'ї українських іммігрантів. Її батько, Михайло Чумаченко, народився в 1917 році в селі Зайцевка на Харківщині в численній кріпосній сім'ї. Він залишився одним із небагатьох членів своєї родини, хто вижив під час Голодомору 1932-33 років. Чумаченко отримав освіту інженера-електрика в Лисичанську Луганської області. Пізніше служив у Червоній Армії, брав участь у фронтових діях Великої Вітчизняної війни, був захоплений в полон та вивезений у 1942 році на примусові роботи в Німеччину.

Мати Ющенко, Софія Чумаченко, народилася в 1927 році в селі Литки Київської області. У віці 14 років була викрадена в Німеччині. Там батьки Катерини познайомилися та одружилися. У 1945 році народилася дочка Ліда, старша сестра Ющенко. Того ж року Чумаченко сильно захворів на туберкульоз і мусив пролежати вісім років у протитуберкульозному санаторії.

У 1956 році, за запрошенням Української православної церкви в Чикаго, сім'я Чумаченко емігрувала в США. До свого виходу на пенсію в 1984 році Чумаченко працював електриком у Чикаго. В 1987 році він переїхав з сім'єю до Флориди. Помер у 1998 році, похований в Києві.

Катерина познайомилася з Віктором Ющенком у Києві в 1993 році. Подружилися в січні 1998-го. У них троє дітей: Софія, Кристина і Тарас.

Освіта.

У 1982 році Ющенко закінчила з відзнакою факультет дипломатичних відносин університету Джорджтауна, отримала диплом бакалавра міжнародної економіки. У 1985-му закінчила Українські літні студії при Гарвардському університеті. У 1986 році університет Чикаго вона отримала диплом магістра бізнес-адміністрування за спеціальностями міжнародні фінанси та управління громадськими неприбутковими проектами.

Кар'єра.

Розпочала працювати вже в 15 років. Щоб заробити кошти на навчання в коледжі, працювала офіціанткою. Навчаючись у університеті, працювала помічницею офіс-менеджера та нянею.

У 1983-1984 роках Ющенко була директором Української національної інформаційної служби. У 1984 році закінчила двомісячне стажування менеджером у митній службі США. Під час навчання в університеті Чикаго працювала на півставки редактором публікацій центру з вивчення проблем моралі та громадської політики у Вашингтоні та була практиканткою в Торговому відомстві штату Іллінойс.

У 1986-1988 роках працювала асистентом з особливих поручень у заступника Держсекретаря по гуманітарним питанням та правам людини. З квітня 1988 до січня 1989 року вона була заступником голови Офісу громадських зв'язків Білого дому. У 1989 році працювала в секретаріаті Міністерства фінансів США, а потім, до травня 1991-го, економістом у Загальному комітеті Конгресу США з питань економіки.

У 1991-93 роках була співзасновницею і віце-президентом фонду 'Україна - США', а також директором Інституту Пилипа Орлика. У 1993 році почала працювати в компанії KPMG Peat Marwick/Barents Group як консультант Банківської освітньої програми та менеджер українського підрозділу цієї компанії. Залишила цю роботу в серпні 2000 року перед народженням другої дитини.

Громадська діяльність.

Сімейне виховання та релігійність спонукали Ющенко до активної громадської діяльності. Під час навчання в школі та університетах вона була учасницею багатьох громадських організацій: допомагала дітям з синдромом Дауна займатися спортом, була екскурсоводом у історичному музеї, з товаришами по інтересах виступала за звільнення з радянських в'язниць українських дисидентів. Часто брала участь у благодійних заходах, організованих церквою, була членом багатьох організацій української діаспори в США, на приклад, Союзу української молоді.

У 1993-1996 роках Ющенко була активісткою Благодійної групи, яка діяла у складі Міжнародного жіночого клубу Києва. У 1995 році стала співзасновником Українського відділення організації 'Друзі дітей', діяльність якої спрямована на поліпшення життя сиріт. Є почесним членом Союзу українок.

У своїх публічних виступах Ющенко часто підкреслювала: 'Коли бачиш людину, яка потребує допомоги, першою твоєю реакцією має бути не 'Чому держава нічого не робить для вирішення цієї проблеми?', а скоріше 'Що я можу зробити, щоб допомогти?'.

Залучення до України.

Ющенко завжди виявляла інтерес до української історії, культури та політики. У юнацькі роки вона відвідувала лекції з українознавства, ходила до української церкви, молодіжних товариств, вивчала народні танці. Активно підтримувала Український правозахисний рух.

Після закінчення університету