Українцям роз'яснили, чи можна отримати спадок без заповіту: що каже закон.

Закон про спадкоємство в Україні

В Міністерстві юстиції пояснили, що спадчина - це передача прав та обов'язків від померлої фізичної особи до спадкоємців.

Згідно з Цивільним кодексом України, спадкоємство може бути здійснене за заповітом або за законом.

Якщо померлий не залишив заповіту або його заповіт був визнаний недійсним, при неприйнятті спадщини або відмові від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом всієї спадщини, спадкування відбувається за законом. У цих випадках право на спадкування мають особи, зазначені в Кодексі.

Згідно зі статтею 86 Кодексу встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці одержують право на спадкування почергово, залежно від ступеня спорідненості. Кожна наступна черга одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, їх відмови або неприйняття спадщини, крім випадків, передбачених статтею 1259 Кодексу.

Усього існує 5 черг спадкоємців за законом:

• перша черга - діти, подружжя та батьки спадкодавця;
• друга черга - брати, сестри та баби, діди (з обох боків);
• третя черга - дядьки та тітки;
• четверта черга - особи, які проживали зі спадкодавцем не менше як п'ять років;
• п'ята черга - інші родичі до шостого ступеня споріднення включно (число народжень, що віддаляють родича від спадкодавця, визначає ступінь споріднення).

Право на спадкування за законом можуть мати також утриманці спадкодавця, які не були його членами сім'ї. Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка протягом п'яти років одержувала матеріальну допомогу від спадкодавця.

Черговість спадкування може бути змінена договором між спадкоємцями після відкриття спадщини. Однак цей договір не може порушити прав спадкоємців, які не брали участі у ньому або мають право на обов'язкову частку у спадщині.

Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може одержати право на спадкування разом із спадкоємцями попередньої черги за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася та матеріально забезпечувала померлого спадкоємця, який був у безпорадному стані через похилу вік, тяжку хворобу або каліцтво.

У разі спадкування за законом усиновлених та їх усиновлювачів, вони розглядаються як родичі за походженням. Тому усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновлювача або інших його родичів за походженням.

Спадкування за правом представлення відбувається у випадках, коли спадкоємці одержують право на спадкування від своїх родичів, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Наприклад, внуки чи правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б їхнім батькам або дідові, якби ті були живі на час відкриття спадщини.

Розмір часток у спадщині для кожного спадкоємця за законом є рівним. Але спадкоємці можуть змінити розмір часток за умови усної або письмової угоди між собою, остання повинна бути посвідчена нотаріусом.