Епіфіз: як Декарт помилявся про осередок душі та що дійсно робить ця залоза.

Як повідомляє ТСН: Шишкоподібна залоза, або епіфіз, незважаючи на свої маленькі розміри, має велике значення. Протягом століть вона привертала увагу філософів та містиків. Наприклад, Рене Декарт вважав її «осередком душі». Сучасні наукові дослідження, однак, показали, що її основна роль полягає в регуляції циркадного ритму та виробленні мелатоніну.

Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в Journal of the History of the Neurosciences.

Історичні погляди на епіфіз

У XVII столітті Рене Декарт вважав, що епіфіз є єдиним каналом, через який фізичне тіло взаємодіє з нематеріальною душею. У своєму трактаті «Пристрасті душі» він описував цю залозу як центр для інтеграції сенсорної інформації та «штаб-квартиру душі». Проте сучасні нейробіологи спростували ці теорії, підтвердивши, що епіфіз виконує функцію регулювання біологічного годинника без жодного магічного чи духовного контексту.

Декарт також стверджував, що епіфіз об'єднує інформацію, яка надходить від зору, слуху та дотику, у єдине сприйняття для душі.

Містичні погляди на епіфіз

У 1888 році містик Олена Блаватська пов’язувала епіфіз із «третьом оком» Аджня-чакри, однак ці припущення не мають підтверджень у стародавніх текстах.

У 1920-х роках Рудольф Штайнер висловлював думку, що кальцифікація епіфіза є ознакою духовних енергій, стверджуючи, що особи, у яких немає кальциту, «нездатні до взаємодії з вищими силами».

Проте сучасна наука довела, що кальцифікація є природним процесом старіння залози без жодного зв’язку з можливістю духовних контактів.

Дослідники зазначають, що популярність і авторитет Декарта сприяли виникненню багатьох псевдонаукових та езотеричних міфів, які актуальні вже понад 380 років.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що вчені виявили докази, які свідчать про те, що «душа» залишає тіло після смерті.

Таким чином, епіфіз залишається в центрі уваги як з точки зору історії філософії та містицизму, так і в контексті сучасних наукових досліджень. Незважаючи на вплив стародавніх вірувань, новітні відкриття допомагають краще зрозуміти його біологічні функції, що відкриває нові горизонти в дослідженнях людського мозку та свідомості.