Ветеран, який осліп на війні, став викладачем: історія Олега Автомєєнка.

Військовий шлях Олега Автомєєнка

Як повідомляє Novyny.live: Олег Автомєєнко, ветеран російсько-української війни, втратив зір під час боїв на Донбасі, але зумів пройти реабілітацію та нині викладає в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Його військовий шлях розпочався у 2014 році, коли він пройшов першу хвилю мобілізації. У березні того ж року йому запропонували призватися до Збройних сил України, чому він не вагаючись відгукнувся.

У грудні 2014 року Олег був переведений до механізованої бригади, з якою у лютому 2015 року був перекинутий до Артемівська, тепер відомого як Бахмут. За час служби він став свідком численних бойових дій.

“Нам на допомогу прибув підрозділ — рота штабних військ, посилена трьома танками” — згадує Олег про один з етапів своєї служби.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Росії, яке суттєво змінило хід війни. Олег брав участь у бойових діях і 26 лютого 2022 року отримав поранення під час боїв за Волноваху. Після цього його лікування та реабілітація проходили в Україні, Хорватії та Польщі.

“І коли лікар поглянув і каже: 'ну, це все'” — розповідає ветеран про момент, коли він дізнався про втрату зору.

Стійкість та адаптація

Попри важкі випробування, Олег не зламався. Він пройшов реабілітацію і тепер викладає у вищому навчальному закладі, ділячись своїм досвідом та знаннями з молодими поколіннями.

“Коли навчишся це робити — тоді можеш командувати” — підкреслює він важливість навчання та підготовки в військовій справі.

Досвід Олега Автомєєнка є прикладом стійкості та відваги, а також нагадуванням про цінність життя, вміння подолати труднощі і відновити своє місце в суспільстві після війни.

Історія Олега Автомєєнка підкреслює важливість підтримки ветеранів, які повертаються до цивільного життя після військових конфліктів. Його здатність адаптуватися та внести свій внесок у навчання молоді демонструє, як особистий досвід і знання можуть стати ресурсом для наступних поколінь. В умовах триваючого конфлікту така стійкість є важливою не лише для окремих осіб, а й для суспільства в цілому, адже допомагає формувати культуру пам'яті та підтримки ветеранів.