ФСБ пропонувало матері зраду за зв'язок з донькою: історія полоненої з Херсонщини.

Як повідомляє ТСН: Вітаючи українською "добрий день", 27-річна Дар’я Павлова стала жертвою переслідувань російських військ у Генічеську, Херсонщина. Її звинуватили у державній зраді та відправили до в’язниці на 12 років.

Повернення додому стало пасткою

Ольга Павлова, мати Дар’ї, проживає у Києві. У 2021 році її донька повернулася на Херсонщину, щоб доглядати за бабусею. Після вторгнення Дар’я вирішила залишитися. Тоді ж її чоловік, Олександр, пішов на фронт і загинув у травні 2024 року поблизу Авдіївки. Затримали Дар’ю восени того ж року.

«Коли загинув чоловік, я ще не встигла оговтатись, і в мене забрали дитину», — каже Ольга.

Переслідування за українську мову

Ольга згадує, що росіяни звернули увагу на її доньку ще в перший рік окупації, коли чули, як вона спілкується українською.

«Даша, заходячи в магазин, каже "добрий день". А десь за стелажами стояли військові. За цей "добрий день" вона отримала удар по ребрах», — розповідає Ольга Павлова.

Після цього окупанти почали тиснути на Дар’ю, змусивши її прийняти громадянство Росії.

«Її примусили взяти паспорт РФ у серпні 2023 року, а вже 20 грудня до неї прийшли і вилучили паспорти — і український, і російський. І з цього моменту вона стала невиїзна», — додає Ольга.

Судилище та пропозиція ФСБ

Дар’ю звинуватили у співпраці з українською службою безпеки. Перед судом її російського громадянства позбавили, та судилище за "держзраду" тривало.

Вирок оголосили — дванадцять років в’язниці. На знятому відео видно, як під час оголошення вироку Дар’я усміхається, що свідчить про її невмотивованість.

Перед винесенням вироку матері телефонували з ФСБ, пропонуючи зрадити Україну в обмін на полегшення ситуації Дар’ї.

«Пропонували мені співпрацю в обмін на те, щоб я могла телефонувати дитині або навіть іноді по відеозв’язку її бачити», — говорить Ольга Павлова.

Вона категорично відмовилася від цієї пропозиції.

Стан здоров’я у катівнях

Єдиний зв’язок з донькою — це листи, які проходять через російську цензуру: «Все порізано, все тут покреслили, а тут вирізали кусок».

Найважче для Ольги читати про стан здоров’я Даші. У російських катівнях їй вибили зуби, зламали кілька кісток, і 27-річна дівчина перенесла мікроінсульт.

Ольга сподівається, що українським переговірникам вдасться звільнити її доньку, а її підтримка — маленький пес Боня, подарунок чоловіка та доньки.

Ця історія є яскравим прикладом жорстокості, з якою стикаються українці під час війни. Вона підкреслює не лише трагедію особистісного масштабу, але й систематичні переслідування, які переживають люди в окупованих територіях. Боротьба за справедливість і безпеку продовжується, адже кожна така історія важлива для розуміння ситуації в Україні.