ДНК герпесу знайшли в людських останках залізної доби: як вірус змінився за 2500 років.

Як повідомляє ТСН: Вчені вперше отримали прямі докази того, що поширений дитячий вірус – герпес людини 6-го типу – інфікував людей ще в залізну добу, і в деяких випадках навіть інтегрувався в людський геном.

Команда науковців проаналізувала майже чотири тисячі людських останків із археологічних пам’яток Європи. У результаті дослідження їм вдалося відновити одинадцять давніх геномів вірусу HHV-6A/B. Найстаріші зразки походять від дівчини, яка жила на території сучасної Італії між 1100 та 600 роками до н.е. Інші зразки були знайдені в середньовічних похованнях Англії, Бельгії, Естонії та Італії.

HHV-6B на сьогодні заражає більшість дітей до двох років і є причиною розеоли – захворювання, яке часто супроводжується фебрильними судомами. Після первинного зараження вірус зазвичай "засинає" в організмі, але в деяких випадках його ДНК може вбудовуватися в людські хромосоми та передаватися у спадок. Такий стан нині спостерігають приблизно у одного відсотка людей.

Саме ці спадкові форми вірусу вдалося виявити в давній ДНК. Кілька мешканців середньовічної Англії виявилися носіями інтегрованого HHV-6B, ставши таким чином найдавнішими відомими людьми з подібним типом генетичної "мітки". У бельгійській локації Сінт-Трейден фахівці виявили обидва різновиди вірусу – HHV-6A та HHV-6B – в одній спільноті.

Еволюція вірусу

Порівняння стародавніх геномів із сучасними дозволило простежити еволюцію вірусу протягом понад 2500 років. Дослідники також з'ясували, що два споріднені штами – HHV-6A та HHV-6B – розвивалися по-різному: перший, ймовірно, рано втратив здатність інтегруватися в людську ДНК, тоді як другий зберіг цю властивість до наших днів.

Науковці підкреслюють, що тепер вперше є підтвердження того, що вірус, який і сьогодні інфікує більшість дітей, став частиною людського геному ще за часів залізної доби і зберіг цю "спадкову присутність" у окремих родових лініях до наших днів.

Нагадаємо, археологи також повідомили про несподівані знахідки в одному з найважливіших міст Римської імперії.

Дослідження, проведене вченими, відкриває нові горизонти в розумінні еволюції та історії вірусів, що супроводжують людство. Виявлення давніх форм герпесу може допомогти в розробці нових методів лікування та профілактики захворювань, викликаних цими вірусами, а також дозволить краще зрозуміти, як віруси еволюціонують разом із їхніми носіями.