Переговори США та Росії щодо України: що обговорювали в Маямі та який план везе Віткофф до Москви.

Як повідомляє ТСН: Нещодавно в гольф-клубі поблизу Маямі відбулася зустріч представників США та України. Цю подію організував Стів Віткофф, спеціальний представник Трампа, який незабаром вирушить до Москви, щоб обговорити можливий компромісний мирний план для завершення війни між Росією та Україною. Якби це були звичайні дипломатичні переговори, їх можна було б охарактеризувати як «човникову» дипломатію.

Проте, як зазначає

The Wall Street Journal

, за зачиненими дверима у Флориді формується нова концепція — «заробляйте гроші, а не воюйте». Деякі експерти називають це «рієлторською дипломатією», адже Віткофф має чималий досвід у сфері нерухомості. У Європі його та інших американських посадовців критикують за цинізм і спроби домовитися з Росією дорогою поступок з боку України.

Політика «стримування Росії через торгівлю» часів канцлерства Ангели Меркель виявилася неефективною, про що вже відверто говорять у ЄС, натякаючи на слабкість підходів адміністрації Трампа. Проте через відсутність єдності серед європейських країн, Київ змушений брати участь у «витонченій» дипломатичній грі американців.

«Торгівля» територіями: до чого схиляють Україну

Відповідаючи на результати переговорів у Маямі, держсекретар Марко Рубіо заявив, що попереду ще багато роботи. Президент України Володимир Зеленський підкреслив конструктивний характер розмов, наголосивши на важливості суверенітету та національних інтересів України. Однак, за даними

Axios

, пʼятигодинні переговори між США та Україною були зосереджені на визначенні де-факто кордону з Росією відповідно до можливої мирної угоди.

«США хочуть, щоб Україна передала свою територію, щоб переконати Путіна укласти мир, але це була б болюча і політично вибухова поступка», — підкреслює видання.

Доповіді свідчать, що Віткофф під час візиту до Москви може повідомити про готовність США визнати фактичний контроль Росії над окупованими українськими територіями. Однак Київ на всіх рівнях наполягає на неможливості територіальних поступок. Важливо зазначити, що можливий «обмін територіями» може створити небезпечний міжнародний прецедент.

Путін нещодавно висунув умову: «Війська України, якщо підуть із займаних територій, тоді ми припинимо бойові дії; якщо не підуть — досягнемо військовим шляхом». Наразі невідомо, про які території йдеться, адже Путін вже вніс до російської конституції чотири українські області — Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку, а також Крим.

Це може бути спробою дестабілізувати ситуацію в Україні, включаючи вимогу проведення виборів через 100 днів після підписання мирної угоди. Проте Кремль відмовляється погодитися на припинення вогню, яке повинно бути першим кроком до будь-яких переговорів, хоча адміністрація Трампа також не наполягає на цьому.

Гарантії безпеки: навіть «Будапешта-2» немає

Кремль підтвердив, що отримав від США «основні параметри» мирного плану після переговорів у Женеві. Проте, як показав монолог Путіна, малоймовірно, що Кремль погодиться на запропонований план. Мова йде про 28 пунктів, які можуть стати основою майбутніх домовленостей.

Адміністрація США, ведучи себе як посередник, передає позиції обох сторін, однак не висуває жодних умов для Росії. При цьому держсекретар Марко Рубіо зазначив європейським союзникам, що США хочуть укладення мирної угоди перед наданням Україні гарантій безпеки. Держдеп і Білий дім спростували цю інформацію, підкреслюючи, що «будь-яка угода має забезпечувати повні гарантії безпеки для України». Але не було ознак того, що США та їхні європейські союзники готові ратифікувати такі угоди.

Членство в НАТО. Найкраща гарантія безпеки для України — це членство в Альянсі. Проте, як вказує

CNN

, на переговорах у Маямі американці заявили, що в разі укладення угоди з Росією Україні фактично буде заборонено вступати до НАТО. Кремль також наполягає на скасуванні курсу України на євроатлантичну інтеграцію.

Постачання зброї. Забезпечення українських сил оборони зброєю є також важливою гарантією. Після початку другого терміну Трампа США припинили постачати Україні зброю; натомість планується продаж через ініціативу PURL, координовану НАТО, з обсягом військової допомоги, який, за прогнозами, може сягнути 5 мільярдів доларів. Але ці кошти не можуть порівнятися з програмою військової допомоги за президентства Джо Байдена, тому не забезпечують належної надійності для української армії.

Міжнародний контингент. Якщо США та їхні європейські союзники вважають, що Путін може погодитися на призупинення війни, вони повинні розробити мандат місії, яка буде контролювати дотримання угоди. Однак наразі ніякі дії у цьому напрямку не ведуться.

Після зустрічі делегацій у Маямі Трамп заявив, що переговори «йдуть дуже добре» і що є «гарний шанс домовитися про угоду». Проте слова Путіна свідчать про зворотне. Глава розвідцентру Сил оборони Естонії зазначив, що мир не наближається, адже Росія продовжує удари по українським цивільним об'єктам. Незважаючи на це, на офіційному рівні США вже не засуджують дії Москви.

Ситуація навколо України залишається напруженою, а результати зустрічі у Маямі спонукали до нових обговорень і можливих поступок. Протистояння між США і Росією триває, а дипломатичні зусилля обох сторін стають дедалі складнішими. Чи вдасться досягти мирної угоди, яка задовольнить усіх учасників, покаже майбутнє.