Герой Тарас Лазарчук загинув під Торецьком: життя та подвиг командира Азову.

Як повідомляє inkorr.com: Щодня о 9 годині ранку українці вшановують пам'ять тих, чиє життя забрала війна з Росією. Сьогодні ми згадаємо Тараса Лазарчука.

Тарас Лазарчук загинув у вересні 2024 року під час виконання бойового завдання в околицях Торецька Бахмутського району Донецької області. Про це повідомила Костопільська міська рада.

Біографія Тараса Лазарчука

Тарас Лазарчук народився в селищі Степані Рівненської області, де закінчив школу та поступив до Національного університету водного господарства та природокористування в Рівному. Згодом його родина переїхала до Костополя.

У 2008 році Тарас отримав диплом з відзнакою за спеціальністю "Гідроенергетика". Після цього працював на підприємстві "Рівнеобленерго", а пізніше виїхав до Нідерландів, де працював енергетиком.

Військова служба та героїчна загибель

На наступний день після початку повномасштабної війни Тарас повернувся з-за кордону та пішов до військкомату. 1 березня 2022 року він був зарахований до ЗСУ у статусі солдата. Тарас прагнув служити у складі полку "Азов", пройшов нормативи та був призначений командиром взводу 12 бригади спеціального призначення "Азов".

Він активно брав участь у боях на різних фронтах. Восени 2023 року отримав поранення, але після лікування швидко повернувся до служби. 4 вересня 2024 року молодший сержант Тарас Лазарчук загинув під час виконання бойового завдання біля Торецька.

Прощання та відзначення

10 вересня 2024 року в Рівному та Костополі відбулося прощання з загиблим героєм. Тараса поховали на кладовищі "Нове" в Костополі поряд з іншими полеглими військовослужбовцями.

Тарас Лазарчук був нагороджений медалями "За оборону рідної держави", "Незламним героям російсько-української війни", "Ветеран війни", а посмертно був удостоєний ордену "За мужність ІІІ ступеня". У нього залишилися мама, сестра, двоє племінників та дівчина.

Вшанування пам'яті

У річницю загибелі Тараса його мама отримала посмертну нагороду - орден "За мужність" ІІІ ступеня. Бійці "Азову" проїхали колоною з Костополя на новий цвинтар, де провели урочисту поминальну церемонію та вручили Валентині Лазарчук нагороду сина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо пам'ять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам'яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам'ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.

Текст стосується Тараса Лазарчука, який загинув у вересні 2024 року під час виконання бойового завдання. Тут описується його життєвий та військовий шлях, прощальні заходи та посмертні нагороди, які він отримав від держави. Також наголошується на значущості вшанування пам'яті загиблих учасників російсько-української війни та їх внеску у боротьбу за свободу і незалежність України.